Сеть знакомств для любителей книг


Интернет реклама УБС
Поиск пути, психология личности
Философия, история



Поделиться в Facebook
Дарендорф Ральф
У пошуках нового устрою: Лекції на тему політики свободи у ХХІ столітті

Курс лекцій одного з найвидатніших соціологів сучасності Ральфа Дарендорфа присвячений широкому колу проблем сучасної соціології та політології. Автор аналізує сучасний соціальний конфлікт як антагонізм прав і їх забезпечення. політики і економіки, громадських прав і економічного зростання, його особливості в епоху глобалізації. Центральними темами дослідження є: становище ліберальних цінностей в сучасну епоху, зокрема свобода як діяльність, що унеможливлює реалізацію життєвих шансів. Книжка зацікавить соціологів, політологів, філософів, а також усіх, кому небайдужі проблеми суспільства і політики.

Дарендорф Ральф : У пошуках нового устрою: Лекції на тему політики свободи у ХХІ столітті

[написать рецензию на эту книгу] [добавить книгу в закладки]
Конкурс Goethe-Institut
«Я», свобода, новий устрій (рецензія на книгу Ральфа Дарендорфа «У
пошуках нового устрою»)



Поява у 2006 році на прилавках
українських книгарень збірника лекцій Ральфа Дарендорфа «У пошуках нового
устрою» дала нагоду й українському небайдужому читачеві отримати відповіді на
запитання, які упродовж останнього десятиліття-півтора турбує мислителів
Заходу. Попри заявлену користь, в першу чергу, для філософів, політологів чи
соціологів, книжка може стати в нагоді усім, кого цікавлять проблеми
глобалізації чи соціальні конфлікти, ліберальний устрій або держава загального
добробуту, система західних цінностей та місце людини у світі, що постійно
змінюється.

Шість лекцій про політику свободи в
некерованому світі, прочитаних автором у 2001-2002 рр., цікаві і з огляду на
тяжкий удар, завданий усьому Західному світові терактами 11 вересня лише за
кілька місяців до цього. Неважко помітити у книзі прозорі натяки Ральфа
Дарендорфа на те, що атака на будівлю Всесвітнього торгового центру в
Нью-Йорку, – це не просто збіг місця, події і часу, а потужний вияв соціальних
конфліктів, які досі неприборкані, навіть у XXI столітті.

«Нам ще ніколи так добре не жилось»,
— заявляє німецько-британський філософ на стартовій прямій свого курсу. А далі
починає опонувати собі та, одну за одною, наводить кілька антитез – «Але чи є
щастя?», «Але чи назавжди?» і, нарешті головне – «А чи для всіх?». І, дійсно,
не в грошах щастя, і навіть не в їх кількості. Якщо за останні п’ятдесят років
економіка зросла на 300 чи 400 відсотків, це ще не означає, що сучасна людина в
3-4 рази щасливіша за громадян, які жили у 50-ті. Коли йдеться про встановлення
добробуту назавжди, Дарендорф згадує Френсіса Фукуяму із його «Кінцем історії»,
зазнаючи, що очевидно той не передбачав більшу актуальність сьогодні іншого
монументального твору, в порівнянні із своїм, – «Боротьби культур» Самуеля
Гантінгтона.

Хоч би що малював у своїй уяві
Фукуяма, та не весь світ своїм світлим майбутнім бачить американський стиль
життя. Тому-то падіння біполярного світу у 1989-1991 рр. для Ральфа Дарендорфа
не є початком світу однополярного, а скоріше – цілої матриці «світів». Це і є
глобалізація. Та вона відкрила двері й небезпекам для Західного світу, що точно
не сприяє оптимістичним настроям про незворотність оцього «нам ще ніколи так
добре не жилось». Ядерна небезпека та ненависть тих, хто програв (проблеми, які
серед інших названі автором) не втратили своєї актуальності і в 2012-му. Чого
варте нагнітання ситуації щодо ядерної енергетики Іраном чи Північною Кореєю
або нещодавні шокуючі події у французькій Тулузі.

Нарешті головне запитання від
німецького мислителя — «Хто ці ми, про яких тут ідеться?». Це далеко не всі
громадяни розвинутих країн і точно не мешканці країн «третього світу». Таким
чином, найважливішим завданням політики свободи у XXI столітті автор називає створення
шансів на успішне життя для якомога більшої кількості жителів Землі.

Далі у процесі лекцій Дарендорф
вводить новий термін – глокалізація. Це подвійний процес, який відбувається
навколо нас, і, можливо, навіть у нас самих, тобто це одночасно і глобалізація,
і локалізація. Кожен мріє, зазначає автор, в один день змінити глобальне село
на реальне. Навіть той, хто більшу частину свого життя проводить у небі над
Атлантикою чи, перелітаючи із західного на східне узбережжя Сполучених Штатів
Америки.

У третій лекції філософ намагався
знайти відповідь на запитання, пов’язані із капіталом. Зокрема, що робити тоді,
коли в трудовому суспільстві закінчується робота. Виявляється, за останню сотню
років у трудовій сфері відбулись фундаментальні зміни, які можуть мати
непередбачувані наслідки. Поряд із зростанням середнього віку тривалість життя
трудового постійно зменшується. Робочих днів, а з ними тижнів — дедалі менше.
Чи не призведе зростання продуктивності (та одночасне зменшення трудового дня)
до заміни праці людей задля створення народного добробуту на високотехнічні
засоби? Чи не стане нова армія безробітних джерелом нових соціальних
конфліктів?

Не оминув Ральф Дарендорф і проблему
зростання прірви між дуже багатими та дуже бідними. Щоправда, цей давно відомий
дослідник спадщини Маркса (зокрема, дисертаційне дослідження, присвячене
проблемі справедливості у роботах Маркса) висловив сумнів щодо ймовірності
повстання бідняків супроти багатіїв. Для нього це конфлікти вчорашнього дня. Зі
смертю класів, зрозуміло, померли і класові конфлікти. Проте, це породжує іншу
небезпеку – індивідуалізований конфлікт. Людина, «викинута» з трудового
суспільства якимось диво-винаходом розумного вченого, «витісняється» на межу й
по той бік права і закону. Лише маленька іскра може змусити її переступити
заборонну лінію, ставши злочинцем. Наступний етап ще загрозливіший для
суспільства. Тероризм…

Від форм індивідуалізації соціальних
конфліктів Ральф Дарендорф у новій лекції перейшов до проблем, із якими на
сучасному етапі стикається ліберальний устрій. Криза ідентифікації політичних
партій — одна з них. Автор зосереджує увагу на тому, що по суті усі партії
втратили «свого» виборця. Вони перестали бути виразниками діаметрально
протилежних моделей суспільно-економічного розвитку. Партії стали більш
центристськими. Навіть більше, вони стали однаковими. Звідси постає проблема і
тих політичних сил, які шукають «третій шлях». Всі шукають його, за визначенням
Дарендорфа, та він є тим більш туманним, чим менш помітними є інші два шляхи,
які його мають визначати.

Інші виклики, що стають перед
ліберальним устроєм, більш помітні. Це все ті ж глобалізація та глокалізація, а
також загальноєвропейська демократія. Для німецького мислителя, на відміну від
багатьох євроромантиків, є величезний сумнів щодо демократичності структур
Європейського Союзу. Чи дійсно виконавчий орган, складений із представників від
усіх країн-членів, має право висловлюватись від імені усіх європейців?

В останній лекції Ральф Дарендорф
намагався знайти способи перетворення світу без опори на цивілізований світ. Ця
лекція – підсумкова. Автор робить висновок, що під знаком глобалізації
змінились економіка, суспільство і політика. У світі точно побільшало життєвих
шансів, проте це не означає, що так буде завжди. Мислитель чітко розуміє, що
допоки людство пробуватиме робити щось нове (не боячись помилитись), доти
активна свобода залишатиметься найвищим принципом.

Насамкінець варто віддати належне
майстерному перекладу, виконаному Анастасією Орган, завдяки якому авторитетне
слово Ральфа Дарендорфа зазвучало й українською. Окреслена мислителем
проблематика спонукає до аналізу сучасності та прогнозування майбутнього не
тільки в академічних колах, а й на міжіндивідуальному рівні.

Рецензія з 100buch.in.ua

Поделиться в Facebook взять код для блога
26/15  = 41
Дарендорф Ральф У пошуках нового устрою: Лекції на тему політики свободи у ХХІ столітті

С этой книгой читают:
 


Еріх Фромм
Мати чи бути?
 


Йорг Баберовскі
Червоний терор
 


Мора Терезія
День у день (Alle Tage)
 


Райнер Марія Рільке
Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе
 


Шивельбуш Вольфганг
Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів.