Сеть знакомств для любителей книг

Рецензия
Євгенія Жоголєва
Богдан Гук і Мирослав Іваник Явожно.Спогади в'язнів польського концентраційного табору.
Це яскравий опис трагедії українського народу та людської моралі.Явожно - це невеличке містечнко на півдні Польщі , яке 1947 році було вкрито кров'ю людей, які просто хотіли спокійно будувати своє життя. Польський концтабіп Явожно - це один з найжостокіших актів проти українського народу, вжитих польською владою підчас депортація, а саме - Акції Вісла(28.04.1947 - 31.07.1947).Бльше трьох тисяч людей потрапили туди без суда, без звинувачень, без слідства.Незліченна кількість жінок та дітей загинули в обіймах жорстоких тортур та безпреривного голоду.
До книжки увійшли 38 споменів колишніх в'язнів концтабору Явожно.Читаючи спогади цих людей, проймаєшся усіма тими страхіттями через які пройшли ці безневинні люди,кинуті польською післявоєнною владою за колючий дріт концтабору, яктй лише два роки перед тим був німецьким філіалом табору смерті Аушвіц-Біркенау.Людям , які у своїй більшості воєвали проти фашистських загарбників відплатили жорстокою зрадою.
Найбільше мене вразив спогад Владислава Качмарека.Його просто зупинили на вулиці, запитали ім'я , і повідомили , що він заарешнован.Причину арешту він так і не дізнався.Качмарек розповідає ,що від голоду , муштри та слідства не можна було врятуватися.Одни жінка, втративши надію, кинулася на дріт, яким йшов електричний струм.У Явожно мало хто мав надію вижити, але це було не найгірше.Відстраждавши два роки у таборі тортур Владислав Качмарек на суді у Кракові отримав 15 років тюрми за приналежність до УПА.Остання фраза у спогаді:"Видно, Явожно було замало",- повністю розкриває душевний стан заарештованого :беззахісність,безнадію,розчарування.
Явожно - це не просто опис трагічних подій, це маніфест людей, яких зрадила їхня держава.

Поделиться в Facebook взять код для блога
переходы на пользователя 8, на книгу 51  =  общий рейтинг: 59

Комментарии к рецензии:
 0..0 
 0..0