Сеть знакомств для любителей книг

Рецензия
Конкурс Goethe-Institut
Шивельбуш Вольфганг Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів.
Перекладач Юрко Прохасько прийшов до мене із невеличкою шкіряною валізою.
Мені це не здалося дивним, бо я бачив його вперше: хто знає його звички? Я
також був мало знайомий із його перекладацькою манерою: книжка Вольфґанґа
Шивельбуша “Смаки раю” - от і все, що встиг прочитати. Десь у мене там лежить
його переклад роману Франца Кафки “Зниклий безвісти”, але до нього ще не дійшла
черга.

- Всі рецензії на мого Шивельбуша, які мені досі доводилось читати, -
сказав Прохасько, - це, швидше, відгуки. Вони просто коротко або довго
викладали зміст книжки і додавали туди свої особисті враження. Лише дехто
помітив, та й то — як прикру обставину, наявність деякої кількості діялектних
слів та зворотів. Один з рецензентів взагалі зауважив, що вони — зайві та
утруднюють розуміння. І жоден навіть не зробив спроби подумати, навіщо я це
роблю!

- Здогадуюсь! - відповів я Юрку. - Їм все ж таки варто було зважати на тему
книжки Шивельбуша — genu&­#223;mittel (засоби насолоди, задоволення). Коли йдеться про речі явно зайві,
додаткові, такі як прянощі, збудники та дурмани, що є менш з тим невід'ємною
частиною нашого раціону, то найближчими їх відповідниками у мові будуть саме
слова діялектні. Вони є певною приправою до тексту і створюють йому особливий присмак.

Прохасько посміхнувся та потер шкіряний бік своєї валізи. Здається, він не
збирався розкривати мені цю загадку.

- У книжці йдеться про прянощі, каву, шоколад, чай, тютюн, пиво, горілку і
навіть опій, - сказав я. - Всі ці речовини, окрім хіба що останньої, дуже добре
знайомі сучасній людині на смак. Але Шивельбуш не просто розповідає про їх
появу в європейській культурі, а дає докладний аналіз наслідків їх
застосування. Мене особисто шокували деякі цитати, наприклад, із класика лівої
ідеології Карла Каутського. “Без корчми, - писав він, - для німецького
пролетаріяту немає не те що товариського, але й політичного життя”. Зі слів не
лише Каутського, але й Фрідріха Енгельса випливає, що класова боротьба напряму
залежить від напоїв, які вживають робітники. Так пиво та вино зве їх до
організованого спротиву, а горілка навпаки — розслаблює та змушує йти на
компроміси із реакціонними силами. Цей взаємозв'язок наштовхнув мене на досить
несподівані аналогії із сучасністю!

- На які ж, цікаво було б дізнатися? - спитав Прохасько, чухаючи своїй
валізі теплу та м'яку спинку.

- Ну, наприклад, до яких напоїв ближче особа Віктора Януковича? Якщо він
реакціонер, а на те вказує його неприязне ставлення до Помаранчевої революції,
то, виходячи з логіки Каутського, йому ближче міцні напої типу горілки, чи не
так?

- Я цього не казав, - відповів мені Прохасько. Хоча, може, він нічого й не
відповідав, а просто знов посміхнувся? Важко сказати: іноді мені здавалося, що
найбільшу увагу він приділяє не моїм міркуванням, а обіцянкам, які
випромінювала його валіза.

- Те саме ми можемо сказати і про весь кабінет міністрів на чолі із Миколою
Яновичем Азаровим, - продовжив я аналогію. - З іншого боку політики
опозиційного табору, такі як Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок та
інші, мали би бути схильними до вживання пива та вина. І це ще не все! В іншій
главі “Смаків раю” я знайшов вельми цікаве місце, де йшлося про уподобання
літераторів. Так от, за спостереженнями Шивельбуша, Ґете був більше схильний до
вживання шоколаду, у той час як Бальзак ненаситно поглинав каву. Причому
залежність тут прослідковується досить чітка: шоколад — це напій
аристократичний, його п'ють люди, що не звикли рахувати гроші, натомість кава є
ознакою схильності до тяжкої праці за умов конкуренції та ринкової економіки.
Які ж ми можемо тут провести аналогії із сучасністю? Більшість українських
письменників не є активними учасниками літературного ринку, тому їх сміливо
можна записувати до прихильників шоколаду. А от, скажімо, Оксана Забужко,
остання книжка якої непогано розходиться у книгарні, явна кавоманка!

- Як ви сказали? - посміхнувся Прохасько й поклацав замочками своєї валізи.

- Кавоманка. Я мав на увазі, що пані Оксана жлуктить каву цілими відрами, і
саме цим пояснюється її шалена працездатність. Навіть читання її пухлого роману
потребує неабияких зусиль, а уявіть собі, що за титанічна наполегливість рухала
нею під час його створення! Тут явно не обійшлося без кави, а можливо, і деяких
інших збудників. Гадаєте, вона не вживає опій?

- Я не знайомий із нею так близько, але думаю, що ні, - відповів мені
Прохасько.

- Опій у наші часи важко дістати, - погодився я. - Ну, не те щоб важко, але
це пов'язано із певними труднощами кримінального характеру. Але ж вчитаймося у твір Шивельбуша! Це мало
для кого новина, та Де Квінсі, Колридж, По, Бодлєр, Нерваль, Теофіл Готьє — всі
вони вживали і опій, і гашиш. Чому сьогодні, коли наркотики можна купити на
перерві у будь-якому київському ліцеї, ми не маємо такої шикарної плеяди
майстрів пера? От скажімо, що курять на вашу думку Сергій Жадан та Юрій
Андрухович?

- У вас надто багато запитань, - пожалівся Прохасько. Невідомо, навіщо він
це зробив, бо питання мої не потребували ніякої відповіді: навіть якщо б його
не було поруч, я питав би порожнечу. Тим часом Прохасько й далі пестив свою
валізу.

- Взагалі у мене є теорія, що гучні плеяди імен були створені завдяки
потужній та впливовій літературній критиці та перекладацькій традиції. Добрі
письменники є у кожній літературі, але всесвітньо відомі — лише у тої, яка дбає
про критику та переклади. Це ж елементарно, Ватсон! Ви зі мною згодні?

Та Прохасько більше нагадував рухомий манекен у вітрині. Я давно хотів з
ним поговорити, і от така нагода випала, але розмова явно не клеїлася. Раптово
перекладач піднявся та без зайвих слів вийшов із кімнати, залишивши мене один
на один з його валізою. Я сподіваюся, він не образився, і хочу дізнатися, що ж
там таке всередині. Мабуть, її можна відкрити, але тоді він точно образиться, з
іншого боку він залишив її мені свідомо. Це означає, що він хотів, аби я
розкрив валізу, що я й роблю негайно та рішуче.

Рецензія з 100buch.in.ua

Поделиться в Facebook взять код для блога
переходы на пользователя 14, на книгу 17  =  общий рейтинг: 31

Комментарии к рецензии:
 0..0 
 0..0