Сеть знакомств для любителей книг



Anna Melnik
Мельник Анна, І курс, 4 група Інститут журналістики
 послать сообщение
добавить в друзья
посмотреть список желаемых книг
посмотреть рекомендуемые пользователю книги

Читают то же, что и вы:
 
Анатолий

 
Игорь Федорец

 
Ivanka





Книги для обмена:
У этого пользователя пока нет книг для обмена




Anna Melnik

У пользователя нет сводных рецензий
лучшие рецензии : новые рецензии

Философия, история (1)

 1..2 
Anna Melnik
«Хочу жити!» - це не просто книга, це - душа автора, яка викладена на папері, відкрита для читачів, яким не байдужа справжня історія України та її дітей. У книзі без утаєнь та вимислів показана вся правда про ті жахливі роки, те страшне та криваве обличчя Смерті, яке переслідувало своїх жертв. Її автор - Данило Чайковський – не просто український письменник та журналіст, який був свідком тих жахливих подій, які відбувалися у польських тюрмах та концтаборах, він велика людина, яка змогла пережити страшну Другу світову війну. Читаючи роман людина потрапляє у той жахливий рій подій війни, читач стає ніби її учасником. Адже багато і історії замовчується, і народ не знає всієї трагедії, і дивиться на все крізь «рожеві окуляри».
На мою думку такі історії не потрібно приховувати, а зовсім навпаки – розкривати народу!
Книга пронизана криками та моліннями людей: «Хочу жити!». Адже у всіх людей є спільне - справжня та непереборна любов лише одна – любов до життя. Гнат Тирський — це і є сам автор, який брав участь в українському визвольному русі і перебував у зв'язку із цим у нацистських катівнях та концтаборах, зокрема в тюрмі «на Лонцького». Хворі нагадували великих хробаків, що люди не у яких на обличчі застиг жах в перемішку зі слізьми. Найбільше дивувало те, що люди трималися, вони вірили у краще майбутнє і жили. Люди намагалися залишатися людьми. Але попри всі жахіття в таборі вирувало життя! Більшість навіть у нелюдських умовах залишалися людьми! Надія, то було останнє, що вони втратять…“ Головне, друзі, що живемо - тут, у таборі й там, у лісах, де йде боротьба. І будемо жити, бо ми хочемо жити!»
Самим страшним є те, що німці не шкодували ні жінок, ні дітей. Проводили досліди зі страшними наслідками…За душу заділо те, що заставляли людей заманювати рідних у ці місця, просто прикрашаючи життя, яке було оповите смертю. І ті вірили, не знали, що їх чекає…
Так за що вони поклали своє дорогоцінне життя? Так, за життя своїх нащадків…Заради мети, ім’я якої – Самостійна Українська Держава. Ми маємо поважати нашу історію, не продавати рідну Україну, та не промінювати її на щось або когось. Бо земля наша просякнута червоною кров’ю наших предків, які головами полягли за нас. Шануймо нашу святиню, нашу реліквію

Данило Чайковський Хочу жити!
Anna Melnik
"Залишенець. Чорний ворон" - пригодницький історичний роман Василя Шкляра. Він захоплюючий і динамічний. У романі автор зобразив прекрасні батальні сцени і хороші діалоги. Сам же роман написаний стрімко, захопливо, інколи весело, інколи страшно. Він суперечливий, як і все, що стосується української історії, - лунали й звинувачення автора у надто позитивному зображенні українців і надто негативному - представників інших національностей. Проте для масового історичного роману це не є чимось незвичним.
Впадає в очі авторське «я». Епічний герой Шкляра - Чорновус по прізвиську «Чорний Ворон», невловимий, здатний буквально з'являтися за спини ворога і йти непоміченим, виймати з кишені секретні документи. Він ніби є характерником. Герой розповідає про себе з чарівно-простодушним хвастощами: «Ніколи я не був мародером, та завжди з якимось дурним лоскотом у грудях любив потрусити потайні чужинські кишені, планшетки й портфелі, які носила не дрібнота, а здебільшого "риба" серйозніша, - в суконних френчах, шкірі й хутрах…»
Яким чином він примудрявся проробляти такі витівки, залишаючись при цьому непоміченим, загадка, тому що як з'ясовується, навіть зовнішній вигляд героя наганяв страх на ворога.
Книга Шкляра відкрила для багатьох читачів пласт української історії, про який хіба декому з них діди й прадіди розповідали пошепки. До цього про Холодний Яр - неймовірну боротьбу повстанців проти Червоної армії - можна було почитати хіба в малодоступній книзі Горліса-Горського, тепер же ця тема у захопливому викладі присутня на полицях багатьох книгарень.
Прочитавши цю книгу у мене виникло таке враження, що ніби кожна буква, кожне слово в цій книзі «дихає» любов’ю до України. Вона просянкута патріотизмом і яка ж велика сила патріотизму живе в ній…
Здається, шо протягом читання, я ніби сама занурюваляся в те життя, в ті пекельні будні, неначе я переживала ці страхи ще і ще. На мою думку, цю книгу має прочитати кожен українець, щоб зрозуміти, де насправді герої нашої України…

Василь Шкляр Залишенець Чорний Ворон
 1..2