Сеть знакомств для любителей книг



Lena Ishchenko
 послать сообщение
добавить в друзья
посмотреть список желаемых книг
посмотреть рекомендуемые пользователю книги

Читают то же, что и вы:
 
Vladyslava Mokievets

 
Katerina Masyta

 
Аліна Вірстюк





Книги для обмена:
У этого пользователя пока нет книг для обмена




Lena Ishchenko

У пользователя нет сводных рецензий
лучшие рецензии : новые рецензии

Художественные (1)Поэзия (1)

 1..1 
Lena Ishchenko
Кожен хоче знайти вихід із лабіринту під назвою життя. Але одному з нього не вийти. Повинно бути те, що дасть сил вижити, не зламатися, вистояти. Потрібна нитка Аріадни.
Книга Бориса Маріана яка має назву «Нить моей Ариадни» присвячена справжньому життю. У ній є страх, відчай, ненависть, кохання, трепет, біль, переживання – емоції, що переповнюють кожного, хто ступив у найскладніший лабіринт. Ця книга не просто збірка віршів, що назбиралися за довгий час. Ні. Це зошити з щоденниковими записами. Тому почавши читати, поринаєш у вир почуттів і віриш кожній строчці, кожному слову, кожній крапці. Життя Бориса Маріана, про яке пишеться у книзі, безперечно не схоже на легке. У 1956-1957 роках десятки тисяч сталінських політв’язнів поверталися з концтаборів, а на їх місце відправлялися перші хрущовські – дисиденти. Серед них був і 20-річний юнак Борис Маріан. Ці студентські роки молодий дисидент провів у тюрмі. Цей факт зіграв підступну мелодію на струнах тонкої поетичної душі автора. «Из тюремной тетради» - саме цей розділ книги присвячений такому болючому ув’язненню. Повноту переживань добре видно у рядках:

Опять мы на ночном допросе –
Слова и лица – кровь и ком.
И атеист кричит:
Христосе!..
К утру его во двор выносят
«Очухаться» под ветерком.

Та збірка включає в себе й інші розділи: «Размышляя о вечном», «Любовь и лед» і «Зигзаги одной судьбы», у який автор вмістив вірші своїх «товарищей по перу и «кирзовой» каше», тобто табірних поетів. Їх зберігались у дивом вцілілому зошиті Бориса Маріана.
Особливу увагу Борис Маріан приділяє темі любові і коханню. Любові до ближнього, до життя, до Батьківщини. І коханню, яке шалено захоплює усього тебе, наче гірська лавина.

Погляди на меня, погляди
животворным ласкающим взором,
Чтобы сердце, что тлеет в груди,
Полетело жар-птицей
Над бором

Совість, слово і любов – три складові рятівної ниточки усього життя:

В Египте, в ночи непроглядной,
В пещере усопших царей,
Была ты моей Ариадной,
Серебряной нитью моей.

Багато рядочків автор присвятив природі:

В Карпатах,
в Румынских Карпатах
Так много природных чудес!..
И первое чудо –
крылатый,
Зеленый заснеженный лес.
Где ты, как в небесных палатах,
Летаешь, не чувствуя вес.

У книзі гармонійно поєднується лірика і публіцистика. Як каже сам Борис Маріан: «Поезия и публицистика с юных лет были музами-двойняшами в моем творчестве. Однако, как говориться, невозможно объять необъятное, тем более в пределах однотомника ». Та автору вдалося виплекати з цього «необъятного» свою ниточкою Аріадни.

Борис Мариан Нить моей Ариадны
 1..1