Тарас Шевченко — український поет, художник і громадський діяч, національний пророк і символ українського визвольного руху. Його творчість стала основою нової української літератури та культурної самосвідомості.
Ранні роки та освіта
Народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, Київська губернія (нині — Черкаська область, Україна) у родині кріпаків. Рано втратив батьків і зростав у тяжких умовах. З юності виявляв хист до малювання. У 1831 році опинився в Петербурзі, де завдяки підтримці митців Карла Брюллова, Василя Жуковського та інших був викуплений з кріпацтва в 1838 році. Того ж року вступив до Імператорської академії мистецтв, де навчався живопису.
Письменницька кар’єра
У 1840 році вийшла перша поетична збірка Шевченка «Кобзар», яка стала визначною подією в історії української літератури. Його поезія відзначалася глибоким гуманізмом, історичною свідомістю та протестом проти соціального й національного гніту. Шевченко писав українською та російською мовами, створюючи як поетичні, так і прозові твори.
У 1847 році був заарештований за участь у Кирило-Мефодіївському братстві — таємному товаристві, що виступало за скасування кріпацтва і відновлення прав українського народу. Засланий до солдатської служби в Орську фортецю без права писати й малювати. Незважаючи на заборону, таємно продовжував творити. Після звільнення у 1857 році повернувся до літературної і художньої праці. Його творчість того періоду сповнена глибоких філософських роздумів, духовного болю та прагнення до волі.
Громадська діяльність
Шевченко був не лише митцем, а й активним громадським діячем. Він мріяв про вільну Україну, без соціальної та національної несправедливості. Його твори стали джерелом натхнення для багатьох поколінь борців за українську незалежність.
