Сеть знакомств для любителей книг


Интернет реклама УБС
Самоменеджмент

Поделиться в Facebook Купить:
Купить в Украине
Стівен Сломен, Філіп Фернбак
Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті

Ми живемо у дивовижну епоху: ще ніколи знання, зокрема наукові знання, ніколи не були настільки доступні, ніколи перевіряти факти не було так легко, ніколи так багато людей не мали можливості вчитися новому. І попри це людей, які вірять у всесвітню змову, "шапочку з фольги" та інші антинаукові забобони, не стає менше, радше навпаки. Американські коґнітивісти Стівен Сломен і Філіп Фернбак з перших сторінок переконують, наскільки мало ми знаємо про те, про що, здавалося би, знаємо багато. Абсолютна більшість людей не розуміє механізм дії приладів, якими ми користуємося щодня, навіть такі прості, як зливний бак унітазу. Попри це людство не тільки вижило, а й досягнуло нечуваних успіхів у розумінні й навіть опануванні навколишнього світу. Як так сталося? Сломен і Фернбак пишуть про те, що усі ми живемо у спільнотах знання, а те, що ми вважаємо "своїми" знаннями, насправді розподілено довкола нас, і ми сягаємо по ці експертні знання, навіть не помічаючи цього і не усвідомлюючи глибини свого невігластва. Високорозвінені суспільства складаються з окремих осіб, які напрочуд мало знають, а своїм розвитком завдячують ефективності обміну знаннями. Автори також пояснюють, чому навіть освіта і вільний доступ до інформації та наукових досягнень не рятує людей від схильності до упереджень, забобонів і помилок, а також розповідають, що з цим робити.
< Вернуться к рецензии

Стівен Сломен, Філіп Фернбак : Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті

[написать рецензию на эту книгу] [добавить книгу в закладки]
Павел Ткаченко
Канва розповіді наступна (слідкуйте за думкою):

1. Більшість людей несвідома того, наскільки мало вони особисто знають. Два банальних приклади - унітаз та велосипед - що більшість із нас знайома з ними, показують, що більшість того, що ми думаємо, що знаємо - насправді не так.

2. Тим не менш, людина примудрилася не тільки вижити, але й перемогти (на даний час) в еволюційному змаганні. Завдяки чому? Завдяки успільненню мети, і розподілу когнітивної праці. Тобто, маючи спільну мету та розподілені у суспільстві знання - люди можуть спільними зусиллями досягати поставленої мети.

3. Не дивлячісь на те, що знання розпорошені по суспільству, ми звикли персоніфікувати і досягнення, і невдачі. Ця культура відобразилась не тільки в наших міфах про героїв, а навіть в системі навчання, менеджменті тощо. І це має свої наслідки.

4. Те, як людина думає, розуміє та говорить про складні речі на кшалт фінансів, медицини, політики - яскравий прояв ілюзії знання (ми думаємо, що знаємо, хоча насправді знає, або не знає, не конкретна особина, а людство в цілому). Уникнути радикальності суджень можна, давши людині можливість усвідомити своє невігластво - попросивши пояснити детальний механізм дії того, про що вона говорить.

5. Попереднє не працює, якщо радикальні судження основані на системі цінностей. Ці судження не основані на причинно-наслідковості, а раз так - усвідомлення неможливості пояснити ніяк не змінює позицію з такого питання.

6. Оцінка інтелекту особистості - шлях в нікуди, з огляду на те, що знання розпорошені. Тому і формувати команди, і ставити задачі, і створювати умови для їх вирішення треба з огляду на командність знань та досягнень.

7. Навчання сукупності знань - теж шлях в нікуди (оскільки набір фактів в сучасному світі знаходиться від будь кого в двох кліках по екрану смартфону). Більш важливіші навички - спрівпраця, розуміння системи знань, критичне мислення для відрізняння експертів та справжніх знань від фейків - повинні замінити собою сучасну методику навчання в школах і вузах. Якщо дійсна мета навчання - це навчити пристосовуватись і бути ефективним в світі, а не просто зайняти дитину чимось та відволікти її від сексу та наркотиків до досягнення повноліття.

8. Ще багато чого пов'язане із вищевикладеним. Про щось в книзі є, про щось - є в інших книгах, а про щось читачеві прийдеться замислитись особисто.

Добре написана, візуально легка, але глибока за змістом книга, що стимулює роздуми над важливими питаннями.

Поделиться в Facebook взять код для блога
1/33  = 34
Стівен Сломен, Філіп Фернбак Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті
Светлана Шевченко
В целом, это одна из самых полезных книг последнего года, в которой на хорошем научно-популярном уровне написано, как люди думают.
1. Поодиночке мы знаем очень мало, не осознаем этого, но, тем не менее, в целом управляемся со всей нашей сложной жизнью - потому что мы существа социальные.
2. Взрослые знают очень мало, но привыкают игнорировать это и думают, что знают, как все работает.
3. Мышление гомо сапиенсов работает так, чтобы вычленить общую картину (Фунес у Борхеса на это не способен).
4. Отсюда - люди - чемпионы причинно-следственного мышления, мы делаем выводы о причине событий (не всегда верные) - эрго - рассказывание историй - естественный для нас способ поиска смысла причинно-следственных связей.
5. Истории также передают опыт и организовывают сообщество (похоже пишет и Харари).
6. Мы используем привычные нам прич.-следственные связи для объяснения всего (а для сложных явлений это не работает). В этом месте - отсылка к Канеману и его мышлению 1 и 2. Иллюзия глубины объяснения - преувеличение людьми своего понимания прич.-сл. связей. Но - чем выше результаты теста на "сприйняттєву роздумливість" - тем меньше эта иллюзия (не новость, еще Сократ это говорил).
7. Мы мыслим благодаря знаниям, которые хранятся не только у нас в мозгу, но и в теле, окружающем мире, других людях. Это хорошо, т.к. это дает возможность сохранять и передавать знания, но и плохо, т.к. мы думаем, что знаем больше, чем на самом деле.
8.Технологии. Все так сложно, что никто не знает, что происходит на самом деле. Хорошая новость в том, что сами технологии наращивают безопасность и эффективность.
9. Наука. Мнение людей по научным вопросам практически нереально изменить (отношение к вопросам мироздания не рационально, а является частью нашей идентичности).
10.Политика - то же самое. Политики умело придают ценностную окраску практическим вопросам, что делает маловозможным компромисс. Демократия уязвима для манипуляций (да вы что, быть не может...)
11. Как сделать людей разумными - максимум, что можно сделать - стать более компетентными потребителями информации (и отличать, где российские ботофермы, так и написано).
12. ЛИБЕРТАРИАНСКИЙ ПАТЕРНАЛИЗМ - подталкивание к лучшим решениям (при сохранении свободы выбора) - всем уже известным пример с донорством органов. ЛЕГЧЕ ИЗМЕНИТЬ СРЕДУ, ЧЕМ ЧЕЛОВЕКА.
13. Иллюзия знания, однако, дает нам самоуверенность, толкающую нас на новые открытия.

Поделиться в Facebook взять код для блога
4/8  = 12
Стівен Сломен, Філіп Фернбак Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті

С этой книгой читают:
 


Барбара Оакли
Думай как математик: Как решать любые проблемы быстрее и эффективнее
 


Эль Луна
Между надо и хочу. Найди свой путь и следуй ему.
 


Борис Анастасьевич Кордемский
Математическая смекалка
 


Кьяртан Поскит
Математика для взрослых. Лайфхаки для повседневных вычислений
 


Майк Байстер, Кристин Лоберг
Быстрый ум: Как забывать лишнее и помнить нужное