Ця книга - скоріше збірка нарисів-висновків із другої книжки автора - Homo Deus.
Не буквально (тим більше, що ця книжка торкається понять та сутностей, в попередній не згаданих), але багато висновувань грунтуються на тому, що було сказано в другій книжці, а іноді - повторюючи раніше прочитане.
Якщо читати ці дві книжки одна за одною, це може дратувати. Якщо минув певний час після прочитання другої - ця третя своїми повторами гармонічно вплете нові думки в екосистему попередніх.
Да, особосто я насолоджуюсь його стилем, його тверезим поглядом на реальність, його цинічним слідуванням науковому методу, в межах якого немає місця ілюзіям, аж по будь-яку релігію включно, якимсь "танцям з бубном" та нічим не підтвердженим оповідям, хоч би скільки їм було років чи скільки в них послідовників.
Особливої уваги заслуговує глава про націоналізм, та про освіту, в контексті тих змін, що на нас чекають (чи чекають? чи вже відбуваютьсяя?)
|