Сеть знакомств для любителей книг


Интернет реклама УБС
Художественные

Поделиться в Facebook Купить:
Купити в Україні
Софія Андрухович
Амадока

Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію. Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?
< Вернуться к рецензии

Софія Андрухович : Амадока

[написать рецензию на эту книгу] [добавить книгу в закладки]
Валерій Пекар
Це бездонний роман: тільки вже думаєш, що дістався дна, як відкривається новий шар. Бездонний, як озеро Амадока — найбільше озеро Європи, розташоване античними та середньовічними географами на теренах Галичини, але раптом зникле безслідно.

Безслідно зникають у романі цілі світи. Безслідно зникає жвавий єврейський світ західноукраїнських містечок у полум'ї Голокосту. Безслідно зникає ціле покоління українських митців ХХ сторіччя — «розстріляне Відродження». Безслідно зникає історична правда про двох великих сучасників Сковороди, духовних шукачів, як і він, — Йоганна-Георга Пінзеля та Баал Шем Това. Безслідно зникає у полум'ї російсько-української війни пам'ять одного з головних героїв роману — одна людина це також цілий світ. Що з цього можна відродити по старих розмитих фотографіях, по пожовклих вицвілих листах, по загублених недоладних артефактах, по дрібно списаних аркушах записника? Хто візьметься за цю майже безнадійну справу відновлення пам’яті? Чи є любов достатньою підставою та опорою у цій справі? Чи принесе відновлення пам’яті щастя, чи навпаки? Оповідь — це порятунок зниклого світу, але чи правдива ця оповідь?

Пам’ять — головна, але не єдина тема роману. Інша тема — як вижити в часи катастрофи й залишитися людиною? Яка з різноманітних стратегій виживання здатна дати шанс? І що робити, якщо жодна не здатна? Авторка не намагається спростити ХХ сторіччя чи скористатися звичними наративами, в яких людина позбавлена вибору.

На чотири покоління в глибину сягає суспільна травма. І звідти, з німої глибини, ростуть не лише уривчаста пам’ять і нетамований біль, а й відповідь на питання, хто ми є і навіщо.

Поделиться в Facebook взять код для блога
1/3  = 4
Софія Андрухович Амадока