Історична повість Деніса Джонсона показує життя звичайного робітника на тлі змін, які відбувалися на американському Заході у XX столітті. Автор говорить про пам’ять, плин часу, крихкість планів і те, як обставини змінюють людину.
Попри невеликий обсяг, повість охоплює кілька десятиліть. У ній змішалися спогади, сни й переказані історії. Ліси, віддалені поселення та залізниця створюють сувору й трохи містичну атмосферу. Неспішний ритм підсилює відчуття самотності та зосереджує увагу на внутрішньому стані героя.