Мережа знайомств для любителів книг

Не традиционно стихотворный, а комбинированный сборник: помимо старых и новых лагерных и не лагерных стихотворений, в него вошли первые главы будущей книги мемуаров поэта с выразительным подзаголовком – « Записки блатного студента», охватывающие в основном тюремный период его биографии. Плюс стихотворные подборки пятерых его, как он сам выразился, «товарищей по перу и «кирзовой каше», т.е. тоже лагерных поэтов, стихи которых более полувека хранились в чудом уцелевшей тетради Б. Марианна.

Холодний вітер зривався з даху й качався по снігу, мов пустотливий хлопець. Він залазив у рвані сорочки хворих, торкався льодом худих, поранених тіл, щоб згасити людське бажання жити.» Та не те що вітер, а й жахливі катування не змогли згасити це бажання у тих, хто перебував у концтаборах гітлерівської Німеччини. Саме про таких людей пише у своїй одній з перших у світі мемуарістичній публікації про нацистські концтабори “Хочу жити “ Данило Чайковський. Ця книга не може залишити читача байдужим, бо зачіпає найглибші струни людської душі... Читать полностью: http://h.ua/story/342740/#ixzz1ibJbbWh2

Эта книга - рассказ о детстве и юности одного из наших современников, обожженных войной, нацистским концлагерем и послевоенными лишениями. Его жизненная судьба - это судьба поколения, которое, подвергнувшись сложнейшим испытаниям, преодолело их с честью, получало со временем образование, достигало определенных высот, оказывая сегодня существенное влияние на ход общественного и государственного развития Украины

Маловідомі і невідомі документи, статті і листи організатора УПА "Поліська Січ" в роки Другої світової війни, діяча української політичної еміграції На основі невідомих документів, статей розповідається про життя і діяльність організатора УПА в роки Другої світової війни отамана Тараса Бульби-Боровця. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією українського національно-визвольного руху

Твір «Вони не дочекалися світанку» Гаруна Токака складається із 26 оповідань про життя різних людей у різних країнах. Спільного сюжету у них немає, але є спільні риси – простота вираження думки, віра в людську гідність, заклик до діалогу, глибинний цивілізаційний оптимізм, що виражений засобами екзистенційної аналітики історій окремих людей. «Гарун Токак є свідком подій нашого часу, самої історії, так само як і ми, але, водночас, він є інтелектуалом, який намагається відслідкувати події, що стаються в усій Євразії. Він не просто описує події, а пропонує їх осмислене тлумачення, узагальнене бачення процесів. Разом з тим, він приділяє багато уваги усній персональній історії людей. Туреччині його твори вже залишили глибокий слід в суспільстві і є досить знаними. Люди говорять, що книги Гаруна Токака наповнені красою, яка змушує людину завмирати вражено. Дуже важливо, що переклад на українську мову був зроблений безпосередньо з турецької мови, тому сподіваюсь, що ця краса буде передана у творі і українські читачі зможуть відчути її», – висловив сподівання голова Спілки письменників Євразії Якуп Омероглу.

Анотация: Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам’яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони — залишенці — обрали собі смерть.