Корабель Іштар

«Корабель Іштар» (1924) — плід приголомшливої уяви автора, що належить до класики фентезійного роману. Твір вирізняється напруженим сюжетом та багатством мотивів вавилонської, скандинавської, перської, шумерської міфологій, сповнений іскристих, образних, деталізованих описів — загальновизнаний шедевр.
Археолог Джон Кентон повертається з Першої світової війни без будь-якої мотивації та сподівань на майбутнє. Усе змінюється, щойно він отримує мініатюрний кришталевий корабель, викопаний «з піщаних саванів мертвого Вавилону». Невдовзі Кентон потрапляє на справжній корабель, символом якого є його реліквія. Виявляється, він пливе безкрайніми морями… і невідомо, скільки це триває. На кораблі перебувають послідовники вавилонського бога мертвих Нергала та жриці вавилонської богині родючості Іштар. Здається, цей вічний круїз є покаранням богів за гріх, вчинений багато століть тому. Кентон втягується в цю давню боротьбу й закохується у вавилонську принцесу Шарейн. Після її викрадення Кентон вирушає в погоню. Йому допомагають у пошуках вікінг, здоровань-ніневіт з булавою, і перс — майстер ятагана. Цей квартет становить грізну команду!