Мережа знайомств для любителів книг

Рецензия
Bogdana Boychuck
Ярослав Федорчук Волинянин. Книга друга. Напередодні
І ось тут раптом я ловлю себе на думці, що отой головний герой – навіть не Олександр Петрович! Головний герой цієї повісті – сама правда.
Віктор Терен
Бригада – не держава. За державу є кому думати.
Ярослав Федорчук «Волинянин. Книга друга. Напередодні»
«Волинянин. Книга друга. Напередодні» – це друга частина дилогії Ярослава Федорчука, продовження історії про вже не про Сашка, а Олександра Петровича. Молодий інженер після отримання вищої освіти їде в Долину працювати нафтовиком. Доля зводить його з мудрим і по-батьківськи справедливим наставником – Рабуцьким Василем Дмитровичем. Згодом Олександр протягом партійної роботи зустрічатиме схожих людей, серед них – Добрик Віктор Федорович. Саме вони допомагатимуть спочатку дещо наївному, а потім все більш досвідченому юнакові зберігати ясний розум та правильні принципи, незважаючи на усі вивихи у скелеті радянської системи. Наприклад, ось із чим зіткнувся Олександр після прибуття на обіцяне місце роботи: всі місця... зайняті! «Замовляй у «верхів» більше, ніж тобі потрібно. Там ... «зріжуть» твої заявки і одержиш значно менше. Та цього разу, очевидно, закон не спрацював». Або ж крамольний вислів керівник підприємства: «Те, чому вас вчили в інституті, забудьте. Мені однаково, чи ти був відмінником, чи насилу склав іспити. Мені потрібно, щоб ви працювали на робочих місцях і менше думали. Думки заважають працювати».
Незважаючи на все, успішна робота на бурових окриляє хлопця. Вже тоді ми бачимо його чесність, порядність та патріотизм, наприклад, те, що він закриває очі на хрест, який робітники встановили на могилі полеглих воїнів УПА та підпільників. Ці якості Олександр Петрович зберігає протягом усієї партійної роботи. Він вірив. що підняти країну можна не за допомогою ідеологічних гасел та лозунгів чи викривлених у звітах цифр, а реальних справ з благоустрою побуту і культурного дозвілля жителів. Досі добрими словами згадують його у Долині. Вражають успіхи молодого комуніста у науковій сфері, а також його палкість та захоплення у вивченні нової справи. Він не побоявся досліджувати питання, що суперечило офіційним поглядам радянської економіки, – і переміг. Однак «нагорі» чудову роботу «зарізали»...
На мою думку, найяскравішим епізодом у партійній роботі Олександа Петровича є посада першого секретаря міськкому Івано-Франківська. Незважаючи на заздрість, несправедливі образи, підлість чиновничків, волинянин продовжує працювати для людей. Не боїться йти проти всіх, не думає про себе, коли твердо впевнений: за його спиною – правда. Якими ницими видаються бюрократики, що ладні навіть затримати будівництво необхідних іванофранківцям будівель. Висловлює свою думку щодо Руху.
Завершується книга поразкою Олександра Петровича до Верховної і обласної рад. Однак життя його поразкою не завершується. Сьогодні Ярослав Федорчук – людина малопублічна, але це не дає нам права применшати його заслуги. Він народний депутат України від БЮТ IV, V і VI скликань Верховної Ради України, кандидат економічних наук. Історія його життя є одним з гідних прикладів для молодого покоління свідомих українців.

Поделиться в Facebook взять код для блога
переходы на пользователя 20, на книгу 14  =  общий рейтинг: 34

Комментарии к рецензии:
 0..0 
 0..0