Мережа знайомств для любителів книг

Рецензия
Валерій Пекар
Юрій Винничук Весняні ігри в осінніх садах
Кожен чоловік принаймні один раз на день думає не про секс, каже народна мудрість. Світ чоловічого еротизму був так само невідомий українській літературі, як і світ еротизму жіночого, відкритий трохи раніше. Час настав, бо чим же ми, чоловіки, гірші? Нецікаво було б почути одкровення прищавого юнака, що марить вночі під ковдрою дівчатами, баченими вдень. Натомість маємо справу з розповіддю зрілого інтелігентного, повною мірою реалізованого чоловіка, який вже пізнав багато, але ще має жагу. Кажуть, найкращий вік — коли вже все можеш і водночас ще всього хочеш. Але у кожного віку є своя перевага і свій біль. Цинізм, іронія, насмішка над собою — це лише броня, що має захистити серце,з якого позривано корки засохлої крові. Жагуче бажання знов закохатися, знову відчути себе захопленим тією могутньою силою, що лиш вона одна дає справжню повноту життя, веде ліричного героя щоразу до нової пригоди. Він так і провадив би далі, плутаючись у згадках, кому сказав яку легенду, і ретельно знищуючи залишені в кімнаті жіноче волосся та дрібнички. Але ж ось на сцені з’являється нова Сила, набагато могутніша за Любов…

Поделиться в Facebook взять код для блога
переходы на пользователя 14, на книгу 36  =  общий рейтинг: 50

Комментарии к рецензии:
 0..0 
 0..0