Мережа знайомств для любителів книг


Книжкова Банерна Мережа

Перелік нових рецензій


 1..10 Ctrl → 11..20 21..30 31..40 41..50 51..60 61..70 
Olexiy Travnikov
   Кристина Хигер, Даниэль Пайснер "В темноте"   
«В Темноте» саме під такою назвою вийшов роман Христини Хігер та Даніеля Пайснера у видавництві Ексмо, хоча оригінальна назва «The Girl in the Green Sweater» теж не залишає байдужою.&­#8232;

Події роману розгортаються в гетто для єврейського населення Львова та охоплюють період від початку німецької окупації до, власне, звільнення міста радянськими військами.

&­#8232;Про що твір? - Про силу духа та прагнення жити, про людяність та ризик людей різних національностей чи етнічних груп, про неоднозначність буття та різні прояви безсилля перед ідеологічними штампами.&­#8232;

За останній рік то не перша книга на тему Холокосту, але ця по-особливому змусила думати про цінність людського життя.&­#8232;При бажанні можна провести багато паралелей та зробити безліч висновків, як очевидних, так і тих, що вимагають певних зусиль, бо ж написаний твір власне дівчинкою, яка пережила страшний період свого дитинства, ставши Христииною Хігер… «Они видели в нас обычных детей, тогда как в действительности мы давно уже уподобились животным. Единственное, что мы умели делать мастерски, - это молчать и бороться за выживание.» Для мене звучить не просто як спостереження 7-літньої дитини, а як вирок для цілого народу, а то й не одного.
Подібні фрази примушують до серйозних роздумів та умовиводів.
Я б не довіряв анонсованим «гаслам» в промоушені до роману на зразок «real story» чи ще щось подібне, але точно би рекомендував усім до прочитання, аби вчитися вірі, важливості людяності та розумінню того чим може бути «боротьба за виживання» в принципі.

Валерій Пекар
   Андрухович Софія Фелікс Австрія   
Цей роман наповнений пристрастю, яка вирує, виблискує і вибухає на кожній сторінці. Він наповнений емоціями, які вихлюпуються через край. Він наповнений смаками, звуками, запахами і доторками, які відчуваєш фізично.

Про що цей роман? Про те, що кожна людина живе у своєму особливому світі, але створює цей світ для себе сама. Про ілюзії та реальність. Про силу почуттів і слабкість рефлексії. Про старий Станіславів (нині Івано-Франківськ), де гармонійно співіснують русини і німці, поляки і євреї, вірмени і мадяри. Про спокійний романтичний мирний час на початку ХХ сторіччя у країні, яка сама себе називала щасливою -- felix Austria, не знаючи, що доживає останні роки.

Коли два дерева сплітаються стовбурами, вони душать одне одне і не дають рости. Те саме буває і з людьми.

Светлана Шевченко
   Фредрика Бакмана Медвежий угол   
Пронизлива книга про маленьке містечко, яке все надії покладає на юніорську збірну з хокею. Але капітан збірної згвалтував дівчину, і все сюжет обертається навколо того, чи дістане у міста хоробрості звинуватити гвалтівника, а не жертву. Тут багато тем — і зростання, і сімейні стосунки, і пошуки себе, і тиск спільноти — і всі вони досить добре розкриті. В мене ж тільки одне питання — скільки ми ще будемо приносити дітей в жертву богу Великого Спорту? Вже ж відомо, що професійний спорт — це погано для організму, це погано для особистості, яка не знає іншого життя і після спорту не знає, чим заповнити порожнечу, це створює нездорову конкуренцію тощо. Я не думаю, звичайно, що це вирішило б всі проблеми героїв, зрештою, тоді не було б цього роману, а було б щось інше, але те, що Великий Спорт потребує людських жертв — очевидно.

Светлана Шевченко
   Абрахам Вергезе «Рассечение Стоуна»   
Після такого роману потрібен час, щоб оговтатись, адже враження дуже сильні. В центрі роману — лікарня (у формі релігійної Місії) в Ефіопії, де самовіддані лікарі з Індії самовіддано працюють, надаючи медичну допомогу місцевому населенню. Якщо уявити шкалу, де на одному кінці — приватне життя з усіма його труднощами, а на іншому — суспільно-історичні події, то оптика роману ближче до першого, приватного краю (як приклад ідеального поєднання чи то балансування можу навести, скажімо, «Бескрылые птицы» Берньера або «Благоволительницы» Литтела). Так, поза увагою оповідача залишаються військові перевороти або партизанські рухи, причини переїзду індійських лікарів до Ефіопії тощо. Втім, суспільне тло все одно пробивається крізь насичену подіями, переживаннями та почуттями тканину роману.
Автор роману — лікар, а тому не дивно, що в центрі роману — життя лікарів та їхня важка праця. Головні герої — близнюки, які дивом не померли при народженні, зростають у родині прийомних батьків-лікарів (мати померла під час пологів, батько втік). Ще до вступу в університет вони опанували основи хірургії, і далі продовжують працювати в цій області. Кохання, зрада, відданість, мужність — все це на фоні дуже детальних описів різних медичних втручань. Якщо важко читати про хірургію, краще не починати (я просто люблю таке читати, мене це дуже захоплює, я ніколи не хотіла бути лікарем, але просто в захваті від того, що є люди, які таке вміють). Коротше, шекспірівські пристрасті в операційній. Мені дуже сподобалось.

Olexiy Travnikov
   Остап Дроздов «№ 1»   
«Народжені й виховані у старому часі, ми тупцюємо на перешийку до нового, і в нас немає вибору». Автор класифікує твір як роман-вибух.
І я готовий погодитися на те визначення, бо попередня доба пройшла повністю всередині тої реальності, філософії та переконання, якими струмує «№ 1».
Немає ані жодного бажання проникатися літературо-знавчими колупаннями, хоча на динаміку тексту я би звернув увагу…вона позбавлена експресивності, але сповнена виразності та промовності.

Твір спонукає до аналізу та розлогих думок, якими просякнуті сторінки роману. Про життєвий досвід та формування характеру, про спільні цінності та сутички з світом нормальних, про банальність та щастя, про мамсько-дитячі стосунки в пожиттєвому зрізі, про Львів та Київ, про пускання коріння в житті інших людей, про старість та перемагання віку… Ви буквально всотуєте бажання автора до аналітики життя та філософських спостережень, їхніх перетинів та доленосних умовиводів. Роман-насолода, роман-правда, роман-спонукання…епітетів в українській мові ще є достатньо, але вже час переходити до «№2».

Таисия Мешкурова
   Ричард Уотсон Будущее. 50 идей, о которых нужно знать   
Ричард Уотсон - футуролог-современник, известный прогнозами будущего, которые в большей степени сбываются.
Созданная им инфографика, отображающая влияние мировых трендов на будущее Земли, в 2012 году стала популярна во всем мире.

(Скачать карту трендов 2017-2050 гг. можно на его сайте https://nowandnext.com/thinking-tools/)

КРАТКОЕ СОДЕРЖАНИЕ
О технологиях, изменениях в окружающей среде, рынке труда, войнах, экономике, энергоресурсах, розничной торговле, личной безопасности и поведении потребителя в ближайшие 20-30 лет. Т.е. о факторах, которые напрямую влияют на бизнес и бизнес среду.

ЛЕГКОСТЬ ЧТЕНИЯ по 5* шкале
*****
Легко, доступно, быстро.

РЕКОМЕНДОВАНО
Бизнесменам, hr, маркетологам, менеджерам по развитию, бизнес-тренерам, в корпоративную библиотеку.

Olexiy Travnikov
   Донна Тартт «Щиголь»   
Надзвиачайно захоплюючий та неоднозначний: брутальний, різкий, часом непристойний, а то й грубий, але водночас такий що сповнений надзвичайної теплоти та людяності. Часто межі прсто затираються, або й зникають геть - і що як не витвір мистецтва здатні то передати. І це постійне балансування між двома світами та станами речей…«Голландські художники справді знали, як передати цю грань, коли стиглість переходить у гниль.»
Загалом роман надихає своєю не лишень естетичною складовою, але й різножанровістю, багатоплановістю та різновекторністю /хоч власне до того і покликаний жанр/.
Немає сенсу переказувати зміст твору, бо ж хотілося б мотивувати інших до його прочитання, але місця вистачає для всього: історій життя різних людей, ганстерсько-детективних колізій, художніх описів та пристрасних описів урбаністичного міста 21 століття…які просто змушують забути про те, що це художній твір, ось тільки погляньте: «Коли я вийшов із метро, Лексингтон-авеню була безлюдна, краплі танцювали і настовбурчувалися, мов голки їжака, на хідниках, рясний дощ, здавалося, увібрав у себе всі звуки на вулицях.»
Я би особисто наполягав на тому, що центральною темою роману є стосунки між людьми. І це є особливою цінністю.
Хоча водночас естетичну насолоду тут для себе знайдуть і любителі тонкої іронії.
Одним словом - читайте!

Alexey Aleksandrov
   Ричард Йонк Сердце машины. Наше будущее в эру эмоционального искусственного интеллекта   
Книга посвящена эмоциональному программированию.
Эмоции один из наиболее сложных аспектов человеческого состояния и разума. Сложнее только загадка самого сознания.
В книге рассматривается быстрорастущая индустрия эмоционального программирования: когда посредством распознавания биоритмов человека; интонации и ритма изложения получается распознавать состояние и управлять им.
Конечно всегда присутствует риск манипуляции.
Но в целом можно утверждать, что в рамках эры Big Data мы уже не только переходим к интернету вещей, но и к совершенно другому уровню взаимодействия с компьютерами и электронными устройствами.
Например, биометрическая информация иногда может вызывать реакцию программно-аппаратных комплексов даже или уже в момент когда человек еще не осознал проблемы.
Из минусов книги, наверное, некоторая размытость изложения, все остальные моменты для заинтересованных в тематике: стоит рекомендовать к прочтению.

Эксмо, 2019

Alexey Aleksandrov
   Евгений Гришковец Театр отчаянья или отчаянный театр.   
Как по мне, книга будет интересна прежде всего поколению Х, детство и становление которых прошли в годы, описываемые автором.
Почему? Потому что незримо и эта страна, и ее армия, и города (а на Кемерово были похожи десятки городов бывшего союза) – все они герои романа. Их характер (как нормы социально-политического устоя и общественной морали) очень ярко описан автором.
У каждого была своя подготовка к экзаменам, мечты и путь, но что объединяло – некая «общность и единство стандартов» той страны.
Девяностые – яркое описание нахлынувшей литературы, всеобщего нигилизма и вообще ритма жизни того времени позволяет как бы прочувствовать то время сквозь строки.
Армия … Жесткое и где-то страшное описание (это не искрометный юмор «как я съел собаку») будней учебки и флотской жизни.
Отношение и отношения с родителями.
Что нужно оговорить отдельно – это человек творческий, описанный автором. Мучительный поиск того «своего» чему во многом будет посвящена жизнь. Труд и отстаивание собственного выбора, движение к цели: ТЕАТР ...
Острый, язвительный, яркий литературный стиль Евгения Гришковца.
Удовольствие для читателя.

Alexey Aleksandrov
   Александр Ильич Розенфельд Жизнь с точки зрения экономиста: Особое мнение   
Используя клише популярного лозунга первой половины прошлого века, книгу можно определить как «наш ответ физикам».
Наш,- это ученой и профессиональной среды, которая относит себя к экономистам. Сам автор отмечает, что идея написать книгу возникла после прочтения работы Э.Шредингера «что такое жизнь с точки зрения физика».
Итак, перед нами добротная, с ярким юмором и образными примерами работа – анализ жизни, определяемой как социально экономическая.
Автор в увлекательной форме дает ответы на вопросы Что такое жизнь; Где наблюдается жизнь; Когда возникла жизнь. Анализируются вопросы взаимодействия государства и населения, очень живо описываются вопросы «экономического сопротивления».
«… власть не прислушивается к мнению народа – установленный факт. Но есть и иной не менее интересный вопрос: а прислушивается ли народ к мнению власти? Ответ: без особой необходимости (или особо сильного принуждения) особо тоже не прислушивается. И вообще, когда говорят: власть оторвалась от народа, это лишь половина правды. Народ тоже оторвался от власти»
Автор в увлекательной форме говорит о экономических решениях, принимаемых на основе подходов максимизации полезности и минимизации непривлекательности.
Даются рекомендации по использованию прогнозов будущего, но они станут понятными если будет прочитана вся цепочка рассуждений автора от «Что Где Когда» до «прогулок с Максимилианом».
И ответ на вопрос «а кто такой Максимилиан?», будет найден там же.
О чем нужно сказать отдельно: язык автора. Для меня всегда одним из определяющих факторов прочтения той или иной книги был литературный язык автора или переводчика. В данной работе это настоящий подарок эрудитам и интеллекту как таковому!

Жизнь с точки зрения экономиста: Особое мнение
- Киев: Вадэкс, 2019

 1..10 Ctrl → 11..20 21..30 31..40 41..50 51..60 61..70