Мережа знайомств для любителів книг


Книжкова Банерна Мережа

Перелік нових рецензій


 1..10 Ctrl ← 11..20 Ctrl → 21..30 31..40 41..50 51..60 61..70 
Валерій Пекар
   Ручір Шарма Злет і занепад країн. Хто виграє та програє на світовій арені   
Жодній країні не вдалося сховатися від економічних циклів: за зростанням іде сповільнення чи навіть падіння, а за падінням зазвичай повертається зростання. Майже нікому не вдається демонструвати економічний бум довше ніж десятиліття поспіль, а у переважній більшості випадків навіть десятиліття швидкого зростання виглядає недосяжним.

Міжнародні інвестори постійно моніторять, в які країни вкладатися, щоб побільше заробити на зростанні, а місцеві політики та підприємці шукають способів запустити злет власної економіки. Світові рейтинги тут мало допоможуть: не факт, що бізнес у країнах з найкращим бізнес-кліматом зростатиме і буде достатньо прибутковим, і так само не факт, що треба завжди остерігатися країн-аутсайдерів, — адже вони здатні за певних умов швидко зростати і забезпечити інвесторам непогані прибутки.

Досвідчений міжнародний інвестор Ручір Шарма (один із 50 найвпливовіших людей планети за версією Bloomberg Markets) конвертує свій безцінний глобальний досвід і бачення у десять простих принципів. Для інвесторів це десять правил, як шукати наступного «економічного тигра». Для самих країн це десять проблем, які треба вирішити, щоб стати «тигром». Очевидних і простих рецептів немає, так само як немає і якоїсь «чарівної пігулки». Кожна історія прориву — це не лише наполеглива праця десятків мільйонів людей, а й точні удари уряду, що розбивають основні перепони на шляху зростання. Кожна історія падіння — це історія помилок, що створюють і зміцнюють ці перепони. Десять правил — десять універсальних індикаторів, якими треба навчитися користуватися і тим, хто інвестує, і тим, хто створює для цього умови.

По-перше, ви можете перевірити, наскільки Україна відповідає цим десяти принципам. По-друге, ви можете оцінити за цими критеріями пропозиції різних українських політиків та економістів.

Olexiy Travnikov
   Володимир Єрмоленко «Плинні ідеології»   
Oднозначно must read, якщо вважаєте себе освіченою людиною та прагнете бодай якось розуміти те, що відбувається в країні (та й світі), а також цікавитеся формуванням різних історичних процесів та тим, що їм передувало. Для мене це лише перша праця нашого сучасника, але тепер кортить прочитати його книги «Ловець океану», «Оповідач і філософ». &­#8232; Які особисто для себе зробив спостереження (або ж іноді і відкриття):&­#8232;- те, що в 20 столітті ідеології проникли в сферу геополітики, хоча ще в 19-му ідеології протистояння були здебільшого внутрішніми&­#8232;- ідеї легко пристосовуються до нових для себе контекстів та «вбираються в костюми, їм від початку не притаманні»&­#8232;- коли зруйноване питання пропорції між злочином та покаранням, покарання моде робити все, що завгодно - і обгрунтовувати свої злочини всім, чим завгодно.

Olexiy Travnikov
   Улас Самчук «Волинь»   
Cерйозна епопея про яку дізнався дуже недавно. Дякую одному з найулюбленіших видавництв України «Апріорі» за те, що зробили цей роман доступним нашому читачеві. Самчука було висуното у свій час на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури саме за цей твір. Епохальне полотно, що охоплює в найдрібніших деталях життя українців початку 20 століття. Війна, революція і так далі… Пересічні люди з непересічною любов’ю до своєї землі, що шукають права на те, аби бути собою. Бо ж «людина, що раз в ярмо голову схилить, тяжко назад до волі вертається». &­#8232;«Танці на граблях» один з найулюбленіших видів «розваг» для українського народу, бо ж «ми мало дбаємо самі за себе, не вчимось, не цікавимось світом, не йдемо поміж люди, ми нікого не знаємо, і нас не знають…». Таке вражння, що роман написаний в наші дні. Серйозно, повчально, красиво.

Olexiy Travnikov
   Маркус Зусак «Глиняный мост»   
Неимоверно удивительный роман, который держит в напряжении от начала до конца, а помимо всего я смог еще насладиться и потрясающими речевыми оборотами - в какой то момент я уже просто записывал страницы, где встречал их. Ну, вот хотя бы это предложение… «Пока он лез по склону оставшегося времени, город заглатывал его.» Или вот это: «Когда наблюдаешь, как умирает человек, видишь не только его исчезновение.»
История необычная: многогранная и разноплановая. Пересказывать - неблагодарное дело, книгу нужно читать. Обязательно…&­#8232;

Olexiy Travnikov
   Роман Горак «Журавлі відлетіли…Есеї про Квітку Цісик та її рід»   
Книга від одного з найулюбленіших видавницв @Апріорі стала для мене відкриттям, бо про Кейсі (Квітку) Цісик я чув дещо, але не мав уявлення, як мало. В Україні, останніми роками, про неї трохи писали, але уривчасто та не систематично.
В доробку Романа Горака маємо стосунок до цілого пласту історії Україну такого глибокого і серйозного, що логічно перейнятися питанням «чому цього не вчать, і чому про це так мало говорять».&­#8232; На сторінках книги ніяковієш перед величиною постатей видатних українців, що - виявляється - відомі в світі, але геть незнані у нас. Цілий стос імен тепер в моїй пам’яті життєві - Василь Нагірний, Іван Боберський, Володимир Цісик, Ярослав Барнич, Олександр Кошиць, Іван Чмола… Люди з Великої літери, що так сильно любили Бога та Україну і були ладні покласти своє життя задля незалежності цієї країни. І поклали, і досі мало знані на рідній землі…&­#8232; Що ж до постаті самої Квітки, то це ім’я, яким би ми мали не лише захоплюватися, заслуховуючи записи її унікального голосу, але і вчитися любові до унікальності нашого народу. &­#8232; Унікальне видання, що заслуговує на особливу увагу українського читача. &­#8232; Читаймо, нам варто то знати.&­#8232;

Olexiy Travnikov
   Прімо Леві «Чи це людина»   
Читаючи твір італійського публіциста Леві, довелося (свідомо чи не свідомо) проводити паралелі з тим, що було відомо про Аушвіц та інші концтабори в роботах Віктора Франкла. Загадковою залишається для мене особисто тема вартісності людського життя в очах тих, хто намагається інших цього саме життя позбавити. Переоцінка позицій буття відбувається безпосередньо в перебігу того самого буття настільки, що доводиться автору доходити несподіваних висновків…
Їх чимало, часов вони не очевидні, бо «Для живих людей одиниці часу завжди мають певну вартість, яка є тим більшою, чим вищими є внутрішні ресурси того, хто його переживає…» А більшість не переживала.&­#8232; Різкими променями болючих переживань врізаються в мозок слова на зразок цих, що «люди, перетворені на ганчірки, не бунтують.»
Не давайте собі обіцянок про те, що не будете ніколи читати «суворої правди минувшини» та допускати думку, що подібне ніколи не повториться. Історія, нажаль, річ багатовекторна та має схильність повторювати безліч неприємних речей. І нам треба вчитися того, як уникати недолугих та страшних помилок, а ще…«…розмірковувати над тим, що сталося, є обов’язком усіх. Усі повинні знати і пам’ятати, що коли Гітлер та Муссоліні промовляли публічно, їм вірили, аплодували, ними захоплювалися, їм поклонялися, як богам… Ідеї, які вони проголошували, не завжди були однакові і загалом були збочені, нерозумні і жорстокі; а все ж мільйони вірних співали їм хвалу і йшли за ними аж до смерті.»
Будьмо мудрими, розважливими та пильними, аби не допустити повторення.&­#8232;&­#8232;

Валерій Пекар
   Дарка Озерна Ви це зможете. 7 складових здорового способу життя   
Книжки про здоровий спосіб життя не є аж надто популярною літературою: часто вони нудні, занадто наукові або ж нагадують тренінги про «успішний успіх», а найчастіше зустрічаються переклади, надзвичайно далекі від наших культурних реалій.

Але епідемія коронавірусу поставила значну кількість людей перед усвідомленням, що жити в групі ризику означає не віддалену, а близьку небезпеку. Мільйони українців (на жаль, не всі) нині робитимуть крок до здорового способу життя. Невелика книжка Дарки Озерної — путівник по цьому шляху, хоч би скільки кроків ви вирішили зробити.

Написана простою, смачною і веселою мовою, книга має найголовнішу рису — вона цілковито ґрунтується на наших, українських культурних, харчових та фінансових реаліях. Лише за кілька годин читання ви дізнаєтеся все важливе про харчування, контроль ваги, опанування стресу, правильну фізичну активність, здоровий і достатній сон, а також правила взаємодії з лікарями. Натомість доведеться розпрощатися з десятками популярних, але шкідливих міфів про чарівні пігулки, фантастичні дієти, дивовижні вправи та народну мудрість тисячоліть. Путівник тепер у вашій кишені, але перший крок, з якого починається шлях, — за вами.

Валерій Пекар
   Кен Уилбер Очи познания: плоть, разум, созерцание   
Эта работа одного из ведущих философов современности, наиболее яркого представителя интегрального подхода посвящена формированию полноценной картины мира и человеческого сознания. Человек разумный имеет три способа постижения мира: эмпирический опыт, размышление и созерцательную медитацию, и Уилбер показывает, как включить их в общую систему.

Идея книги — разобраться с основными препятствиями на пути создания такой интегральной системы, и автор детально рассматривает десяток таких препятствий: попытка подходить ко всем наукам с точки зрения эмпирического опыта («категориальная ошибка»); смешение низших и высших стадий развития из-за того, что у них есть общие черты («до/над-заблуждение»); путаница легитимности и аутентичности; смешение постоянных структур и переменных стадий развития, и так далее. Рассматривая десятки разных моделей человеческого развития, Уилбер последовательно и строго показывает, как те или иные типичные ошибки приводят к проколам и слабостям этих моделей, — и наоборот, дисциплина мышления и забота о точности определений придают тем или иным моделям силу, убедительность и практическую применимость. Особую привлекательность обсуждению придает тот факт, что многие из этих ошибок Уилбер сам совершал в своих ранних работах и впоследствии осознал и исправил.

По мере того, как человечество приближается к построению подлинно интегрального видения, преодолевая разрыв между разными отраслями знания и опыта, понимание типичных ментальных ошибок позволяет избежать ловушек и разрешить многие застарелые философские, психологические и методологические проблемы. От Платона до Гегеля, от святого Бонавентуры до Фрейда, от Нагарджуны до Эйнштейна человечество постепенно пробивает себе путь к проникновению в тайны мира, и Кен Уилбер качественно разбирает завалы на этом пути.


Светлана Шевченко
   Маргарет Этвуд Заветы   
Це продовження «Оповіді служниці», написане нещодавно, коли перша книга отримала друге життя завдяки вдалому серіалу. В серіалі другий — четвертий сезони зняті вже не за книгою, сценаристі заходились вигадувати, що буде далі з Джун та іншими персонажами. Таким чином, авторка опинилась в певній пастці — їй довелося примиритися з вигаданими сценарієм молодшою донькою Джун, яку та змогла переправити в Канаду. Власне, від лиця цієї доньки (вже підлітка), а також від лиця старшої, яка залишилася в Галааді, і написано книгу. Третій, найцікавіший оповідач — тітка Лідія, жорстока та безжальна гроза всіх служниць, яку ми знаємо з першої книги. Найцікавіше — це щоденник Лідії, яка згадує становлення Галааду та свою роль у цьому процесі. Від цих сторінок справді моторошно, починаєш думати — а що я б зробила на її місці. Сповідь Агнес теж цікава на початку і в кінці, але пропущено важливий етап її становлення — від моменту, як вона уникла небажаного шлюбу (їй років 13) і до останніх подій роману, де їй вже біля 20, чи трохи більше. Її поступова трансформація з бунтівної (ну, наскільки це можливо в тих умовах) дівчини до слухняної та покірної — дуже цікава, але не розкрита. Що стосується Ніколь, то на її долю теж випало чимало випробувань, але вона все подолала, інакше не було б роману.
В цілому книга цікава, але 1) письменниця стала заручницею сценаристів, 2) сама Етвуд пише в кінці, що ця книга — її відповідь на питання читачів “Як впав Галаад?”. Втім — виходячи з тексту — я б не була так впевнена, що він таки впав після описаних подій. Адже супер-компромат в Канаді та чвари всередині верхівки — ще не достатньо для падіння такої системи.
Українською ще не видали, читала рос.видання. Потім куплю наше.

Валерій Пекар
   Дмитро Шурхало Українська Якбитологія. Нариси Альтернативної історії   
Альтернативна історія останнім часом стає все більш популярним жанром. Від фентезі альтернативну історію відрізняє те, що в ній немає жодної магії, ельфів чи орків, — просто в якийсь момент щось сталося інакше. Якась подія (можливо, незначна), на відміну від реальної історії, відбулася чи, навпаки, не відбулася. Помах крилець метелика спричинив наслідки, яких у реальній історії не було. Але вірність науковому підходу і ґрунтовний аналіз економічних, соціальних, військових, психологічних факторів дозволяють нам зарахувати дослідницьку літературу у жанрі альтернативної історії до non-fiction.

Історія не знає умовного способу дієслів, але що сталося би, якби… Дослідження точок біфуркації (розщеплення) української історії є надзвичайно цікавим. Що, якби великий князь литовський Казимір допоміг би новгородцям супротив московитів? Що, якби архимандрит Діонісій не втік від князя Острозького, й українська церква не зазнала би розколу? Якби старший син Богдана Хмельницького Тиміш не був випадково вбитий? Якби Марта Скавронська (після цієї історії — імператриця Єкатєріна) не умовила турецького султана Ахмеда ІІІ відпустити Петра І, який вже був фактично в його руках? Де були би нині кордони України, якби Олексій Розумовський, фаворит імператриці Єлізавєти, не захотів влаштувати своєму брату гарну посаду? Що зробили би декабристи з Тарасом Шевченком, якби перемогли? І далі, далі, через Кримську війну, Центральну раду, гетьмана Скоропадського, батька Махна, до Другої світової, розпаду СРСР, Помаранчевої революції, Революції гідності та російського вторгнення автор аналізує маленькі випадковості у переламні моменти історії, коли все могло піти інакше.

Альтернативна історія пропонує нам зовсім інший погляд на історичний процес, на співвідношення в ньому об’єктивних та суб’єктивних факторів, на шляхи і можливості, на змарновані шанси та потом і кров’ю завойовані здобутки. Вона навчає цінувати спадщину минулого і по-іншому дивитися на щоденний вибір теперішнього, який формує майбутнє.


 1..10 Ctrl ← 11..20 Ctrl → 21..30 31..40 41..50 51..60 61..70