Мережа знайомств для любителів книг


Книжкова Банерна Мережа

Перелік нових рецензій


 1..10 Ctrl ← 11..20 Ctrl → 21..30 31..40 41..50 51..60 61..70 
Olexiy Travnikov
   Вільям Фолкнер «Шум і лють»   
Цей роман для мене був відкриттям від цьогорічного Книжкового Арсеналу. Очікувань великих не мав, окрім того, що дізнався про Нобелівську премію авторові у 1949 року. Як згодом я з»ясував для себе, що власне Фолкнер був одним із перших письменників у США, хто почав використовувати при написанні своїх текстів так званий «потік свідомості» – літературний прийом, який полягає у відображенні внутрішнього монологу людини, безпосередньо того, що вона мислить. Ну, і як тут було не пригадати славнозвісного «Улліса» Джойса, що добивав мене ще в університетські роки. Чого ж було очікувати? Як мінімум велику кількість одних і тих самих подій що переповідаються в різних частинах роману від імені та з позиції сприйняття цих подій різними членами сім’ї. Справа не для слабих, якщо чесно!
«Шум і лють» точно багатоплановий та непростий текст. То є факт! Говорити про цей твір можна досить довго, бо він містить незліченну кількість і психологічний портретів, і підтекстів… «Шум і лють» неодмінно варто прочитати. Безперечно цей час матиме цінність для будь-якого літературного гурмана.

Olexiy Travnikov
   Гай Стагг «Кроссуэй»   
Была мысль сравнить эту книгу с прочитанной недавно «Я хочу пламени» Архимандрита Спиридона, но не получается…поскольку здесь история человека, ищущего суть в религии, в том, что есть христианство и как оно соотносится с практиками разных конфессий. Чем интересна была мне лично? – Интересными описаниями…особенно было соотносить собственные мысли с авторскими в Македонии, Израиле… Познавательной будет история тем, кто открыт к диалогу. Почитайте – стоит. Несколько мыслей от автора. «Если в ритуале не было смысла, зачем идти?» или вот «…можно сомневаться, впадать в отчаяние – и все-таки верить.» «…страх боли сильнее, чем сама боль. … А иногда мы чувствуем боль как силу – когда сами идем на страдание.»

Olexiy Travnikov
   Себастіан Гаффнер «Черчілль. Біографія»   
Для мене це не була просто «ще одна книга про Черчілля» - це було очікування. Раймунд Претцель – знаний німецький журналіст, який з 1965 відомий книгами про сера Вінстона. Звичайно автор більше схильний зосереджуватися на історії Німецького Райху, але ця робота особлива, бо дає не-англійський погляд на видатну історичну особистість. Легка та доступна мова захоплює та мотивує до прочитання. Що особливо було цікавим – то це простежування потреби зв’язку Черчілля з батьком. Мені просто кинулося в очі. І це до певної міри зворушливо. Одна з «топових фраз» в цьому доробку для мене саме ця: «Політика – це рух, надати речам руху і скерувати рух туди, куди бажаєш, - це головне. І тут треба визнати, що старий Черчілль ще раз таки зрушив усі речі, надав їм могутнього руху.»

Olexiy Travnikov
   Адель Фабер и Элейн Мазлиш «Как говорить, чтобы дети слушали, и как слушать, чтобы дети говорили»   
Я согласен с цитатой из журнала Good Housekeeping, которые написали о том, что «у всех родителей должна быть эта книга». С полгода назад мне о ней рассказала любимая жена, но тогда она появилась у нас дома только на английском. Теперь же через инстаграмскую группу заказан был перевод этой книги. Жаль, что она не попалась нам в руки лет 20 назад – шикарное практическое руководство для родителей по коммуникации с детьми. То, что нужно было простым и доступным языком – теперь есть. Пользуйтесь, читайте, помечайте и не откладывайте на потом то, что можно усвоить уже сегодня. Правда! «Когда люди несчасливы, им требуется не согласие, им нужен кто-то, кто признает их чувства.»

Olexiy Travnikov
   Філіп Зімбардо «Ефект люцифера. Чому хороші люди чинять зло»   
Цікаво більше знати про розуміння природи людської жорстокості загалом, банальності зла та всього що із цим пов’язано – тоді вам неодмінно варто прочитати Філіпа Зімбардо…Так, саме він автор та дослідник Стендфордського в’язничного експерименту. І «Ефект люцифера. Чому хороші люди чинять зло» саме про це. Майже 600 сторінок звіту про це дослідження з аналізом та описами. Ну, різнобічне та цікавенне дослідження – до перечитування доведеться звертатися неодноразово. Сто процентів. Пару цитат, які торкнулися розуму та примушують задумуватися «Один з найважливіших і найменш визнаних учасників зла – не головний лиходій, а німий хор – ті, хто дивляться, але не бачать, слухають, але не чують. Їхня тиха присутність на сцені лиходійств ще більше розмиваєтуманну межу між добром і злом.» І ще одна: «Для більшості ж з нас віра в спроможність протистояти силам ситуації й системи – лише ілюзія власної невразливості. Парадоксально, але ця ілюзія знеохочує нас бути пильними і робить ще вразливішими до маніпуляцій.»

Olexiy Travnikov
   Деніел Сміт «Думати, як Вінстон Черчилль»   
...знову переконався в тому, що випадково куплених та прочитаних книжок не буває. Навіть якщо вони потрапляють вам в руки через те, що ви вподобали просто назву та гадки не мали про автора.
Придбати мені випало це видання не запланованно - просто забіг в книжковий магазин «вбити трохи часу в неділю ввечері та сховатися від дощу». І мене просто наповнило… Просто почало литися через край - бажання дізнатися про людину, яка протягом півстоліття була на міжнародній політичній арені…

«Хто він, сер Вінстон Черчилль?»
З цим питанням пролетів останній тиждень…Бо кожного дня переді мною перегортувалися не просто сторінки книжки, а вимальовувалася постать людини, котра любила свою мову та свою країну…
Для мене це було 220 сторінок боротьби, чесності, пошуку, посвяти, глибокої любові та тяжіння до правильного. Так, то я про нього… Дядька, який смалив сигари та прикладався не рідко до віскі… Але страшне те, що для більшості з нас - це майже все що ми знаємо про колишенього очільника Британської імперії. Ну, дехто (хто бував до анексії у Лівадійському палаці Ялти) обізнаний з того, що Вінстон Черчилль був там на підписанні договору зі Сталіним… І все!

Терміново хапаймося за вивчення біографій!
Принаймні ця думка неодмінно час від часу давала про себе знати моїй голові.
Не наведу жодної цитати з книги, хоча навиписував декілька сторінок у щоденник (тай кортить, якщо чесно). Просто закликаю вас, друзі, прочитайте. Можливо тоді і у вас виникне бажання додати до списку свого читання декілька книжок, які читав сер Черчилль, а то й відкриєте для себе дещо цікаве на сторінках бібліографії (виглядає досить солідно).

Людина-епоха, людина-енциколпедія, людина-промовець…
Окремо автор досліджує здатність Вінстона добирати слова до своїх виступів, статей, книжок. Багато пише про його любов до рідної мови, але найголовніше - про те, як сильно він дорожив своєю Батьківщиною.

Надихає. Шукатиму більш фундаментальної монографії. Чого і вам бажаю.
Бо варто знати - «Хто він, сер Вінстон Черчилль?»

Olexiy Travnikov
   Скотт Ферріс «ІНГА»   
Просто неможливо було мені оминути увагою книгу із такою назвою. Так, читав я її в українському перекладі - і це одна з небагатьох біографій, які мені доводилося опрацьовувати. Тепер їх буде більше.
Неодмінно! Тепер, аби відкривати різні аспекти життя - розумію - треба читати про долі людей.
І хай там як можна ставитися до особистості Інги Арвад, але цікаво спостерігати за перебігом світової історії в контексті саме її шляху…в різних країнах, з різними чоловіками, з неоднорідним світосприйняттям.
Через призму життя данської журналістки та «дами із замахом на світськість» прослідковується дотичність із долями різних людей, які полишили слід в світовій історії. І то є не перебільшення. Кенеді, Гітлер, Едгар Хувер…вам треба продовжувати? Не буду, бо книга таки варта прочитання без усілякого сумніву.

Але ж моменти є…просто зауважте…

«Бути поруч» зі своїм чоловіком - це саме те, що Інга намагалася робити все своє життя, зазвичай шкодячивласним інтересам, мріям і планам.

«…нічого поганого в красивій жінці немає, але для мене важливіше, щоби вона була сердечною та тріпотливою наче метелик, який все ще має пилок на крильцях»


Це будуть особливі 450 сторінок вашого життя. Просто варто їх перегортати…

Olexiy Travnikov
   Боріс Джонсон «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію»   
Це вже третя книга про Черчилля, яку мені довелося прочитати з перекладених на українську мову - і це перша, що трапилася мені з серії «Біографії та мемуари» від видавництва «Віват». Зразу скажу, що навіть якщо Ви особисто байдужі до особистості цього генія (а мене б особисто це здивувало :-)), то все одно потрібно прочитати цей витвір. При чому з різних причин, які можна перераховувати безкінечно - починаючи від геніальності сера Вінстона, закінчуючи самим фактом незвичайного дослідження пана Джонсона.
Що впало мені особисто в очі… Не просто відбувається дослідження факту розвитку особистості Черчилля, а бачимо спробу Джонсона наштовхнути читача на аналітичне співставлення фактів минулого з їхнім впливом на виклики сьогодення. Бо роздуми про те, як би Черчилль відреагував на факт існування ЄС чи то Брексіт дійсно заслуговують на увагу.
Цікаво коли про британця пише британець (бо до цього часу я читав книжки та статті переважно американських дослідників…і книжку про Клементиину Черчиль зараз дочитую також у виконанні американської авторки). При чому не простий британець…а колишній мер Лондона, член Консервативної партії, колишній міністр закордонних стправ…це надзвичайно цікаво, окрім того, що він ще й професійний журналіст. Хіба це не мило?! Ні, але дуже цікаво - бо стиль Джонсона схожий на захопливе дослідження не хлопчака у міській бібліотеці, а людини, що об’єктом свого зацікавлення обрала непересічну Особистість. А людину планетарного - без перебільшення - масштабу. І це помітно.

Джонсон не приховує своєї симпатії до Черчилля, хоча справедливо може і обурюватися (аналітично) щодо деяких його дій. Він цікавезно розписує усілякі дослідницькі моменти, які пов’язані з процесом роботи над книгою - відвідини Чартвелу, зустрічі з онуками Вінстона, робота з архівами. Захоплює.
Окремо я би зробив зауваження щодо хронологічної таблиці та списку джерел на які посилається автор - це просто велетенський доробок. І коли вам раптом закортить дослідити більше життя сера Вінстона, то рекомендую бібліографію від автора цієї книги.

Звичайно, не доречно переказувати зміст усієї роботи Джонсона, бо є небезпека зіпсувати враження, а більше є прагнення заохотити до прочитання…тому декілька цитат, які насправді сильно спонукають до вивчення життя Черчилля.
Отже, спробуйте відчути тонкий смак твору одного британця про Іншого та зовсім не пересічного.
«Однією з найбільш захопливих рис характеру Черчилля - й однією з причин його внутрішньої твердості - є те, що він здатен на надзвичайну відвертість щодо власних мотивів» (стор.73)
«…без кінця повторюване усне тренування вдосконалило не лише письменницькі, а й ораторські здібності Черчилля. Можливо, сьогодні ми не читаємо достатньо книжок, написанних ним, та саме його промови були тим, що оживило націю»(стор. 92)
«Клементина не була декором, а мала мудрість дерева, повного сов, і цей шлюб став не катастрофою, а тріумфом. Черчиллю вона подарувала приголомшливу вірність і дивовижну підтримку, що уможливило усі його досягнення» (стор. 131)

Не пошкодуйте часу на прочитання напрочуд дивовижних 400 сторінок про життя цієї людини, бо «історія Черчилля є більш значною та натхненною, аніж просто політичне вчення. Вона про неприборканість духу людини.»

Olexiy Travnikov
   Кіра Малко “Нижче”   
Ми так схильні до швидких та необдуманих реакцій, що перше враження про твір може затьмарити велику ідею. То ж не поспішайте відкинути її просто вбік... Погортайте...
Особисто я звернув увагу на роман виключно через те, що в “Книгарні Є” йому було відведено особливе місце серед лауреатів “Коронації слова” 2017 року…ну, як особливе - лежав серед інших. Але від нього чимось віяло...не круїзним, бо то поверхневе...а там є ідея. Претензія на ідею як мінімум. Хай як там, але...
400 сторінок рвучкої неестетичності та справжності життя однієї непростої української дівчини, що опинилася в океані на круїзному лайнері, а от в якості кого - варто би було почитати, навіть, якщо твір не стане вам до смаку, бо і таке цілковито може статися….а може і станеться…
“Людям властиво не помічати тих елементів реальності, які не узгоджуються з їх бажаннями чи баченням ситуації, навіть якщо такі елементи стирчать у них перед носом.”
Про що думалося протягом цього твору…
про бажання відшукати справжність посеред простих речей, які оточують людину 24/7
про потребу кохання та прагнення любові будь-якої людської істоти де б вона не знаходилася в конкретний момент часу та якої б статі вона не була
про тугу за простим та людським, хоч би яким “сучасним та богемним” не намагалися б прикриватися…
Ми створені з потребою любити та віддавати любов, хай би якою не була та любов…а чи справді важливо, як проявляти її? Що думаєте? Прочитайте «Нижче» і скажіть…роман не полишить вас ні на секунду.

Алексей Мась
   Клейтон Кристенсен, Джефф Дайер, Натан Ферр Создавая инновации. Креативные методы от Netflix, Amazon и Google   
Есть книжки, которые хочется читать очень медленно, чтобы не пропустить текст и попробовать применять это на практике. Это в полной мере про эту книгу.

Авторы исследуют тему инноваций в корпорациях на основании позитивных примеров. Они формулируют свой "Метод Инноваций" и доказывает, что в отрыве от этого метода - инновации не возможны.

Интересно, что они дают решения как применять этот метод даже в одиночку, если вас никто не поддерживает показывают провалы и огрехи корпораций в реализации инновационной стратегии, дают советы по развитию предпринимательской культуры внутри организации.

При этом они убеждены, что инновации должны внедряться целиком в организации. Не отдельной частью, а общей структурой.

Невероятно крутая книга для всех, кто интересуется инновациями в корпорациях.

 1..10 Ctrl ← 11..20 Ctrl → 21..30 31..40 41..50 51..60 61..70