Сеть знакомств для любителей книг



Ruslan Shevchenko
blog (russian): http://rssh.livejournal.com linkedin: http://ua.linkedin.com/in/ruslanshevchenko
 послать сообщение
добавить в друзья
посмотреть список желаемых книг
посмотреть рекомендуемые пользователю книги

Читают то же, что и вы:
 
Andriy Mariyko

 
Алексей Мась

 
Павел Ткаченко





Книги для обмена:
У этого пользователя пока нет книг для обмена




Ruslan Shevchenko

У пользователя нет сводных рецензий
лучшие рецензии : новые рецензии

Наука (3)Художественные (1)Программирование (1)
Философия, история (1)Бизнес (8)Искусство (3)

 1..10 Ctrl → 11..20 21..23 
Ruslan Shevchenko
Підзаголовок досить точно відображає суть книги - (чи є якісь закономірності у популярності. ?). Досить грунтовне дослідження/ Рецепту виготовлення хітів, звичайно немає, але є список інгрідієнтів, до яких треба приділити увагу. Трошки багатослівна, але читати не нудно, завдяки цікавим історіям: від Брамса та імпрессіоністів до нової бізнес-моделі хіт-попу без лейблів. Можна рекомендувати.

Посилання
- український переклад на сайті видавництва https://nashformat.ua/products/hitmejkery.-nauka-populyarnosti-ta-zmagannya-za-uvagu-...
- сторінка колонок автора в theAtlantic в https://www.theatlantic.com/author/derek-thompson/

Дерек Томпсон. Хітмейкери (наука популярності та змагання за увагу)
Ruslan Shevchenko
Переклад назви не зовсім вдалий, в оригіналі книга називається "Chaos Monkey" - на ім'я відомої програми netflix ( https://github.com/Netflix/SimianArmy/wiki/Chaos-Monkey ), що вбиває випадковий процес у системі, заради певності у роботі підсистеми відновлення після збоїв.

Автор описує шлях свого стартапу, від створення ідеї до закриття внаслідок 'aquhire' по частинам. Відверто описується внутрішня кухня великих технологічних компаній. Я проковтнув цю книгу одним разом протягом 6-годинного перельоту з великим задоволенням. Якщо ви маєте якесь відношення до adtech, то читати взагалі обов'язково.

Посилання:
Український переклад:https://nashformat.ua/products/haos-u-kremnievij-dolyni.-startapy-scho-zlamaly-system...
Вікіпедія: https://en.wikipedia.org/wiki/Chaos_Monkeys
Амазон: https://www.amazon.com/Chaos-Monkeys-Obscene-Fortune-Failure/dp/0062458191
netflix про chaos engeneering: https://medium.com/netflix-techblog/tagged/chaos-monkey

Антоніо Гарсія Мартінес Хаос у Кремнієвій долині. Стартапи, що зламали систему.
Ruslan Shevchenko
А это оппонент Чанга, с более гуманистичным представлением о международной помощи.
В этой книге, автор на примере программ Всемирного банка (он долго работал там экспертом) рассказывает, какая помощь обернулась факапом, а какие эксперименты обнадеживают.

Факапов, естественно, гораздо больше. Вначале просто считали "потребность в инвестициях", основываясь на какой-то средней цифре "отдаче на вложенный доллар" - не работает, были случаи что строили завод в пустыне... Массовые инвестиции в образование ... - не работают, если нет квалифицированной работы (а ее нет), ... итд. Давать деньги в соответствии с планами ... как-бы хорошо, но где гарантия что планы будут выполняться. Типовая история -- делается хороший план, на него выделяются деньги, план выбрасывается .... (долги списываются - тоже ложный стимул) Гана 6 раз получала кредиты на реструктуризацию железных дорог. Так и не реструктизировали.....

После этого доноры начали давать деньги только после выполнения "маячков", как вознаграждение. И составили список признаков, при которых помощь давать бесполезно (корупция , наличие административной маржи [как у нас с газом], экспроприации, и так далее ....)

Показаны и положительные примеры роста, типичная хорошая история -- заимствование технологий одной фирмой и ее масштабирование соседями. Собственно и у нас с аутсорсингом похоже получилось.

Ссылки:
www.williameasterly.org/ - страница автора
https://twitter.com/bill_easterly - твиттер
https://en.wikipedia.org/wiki/The_Elusive_Quest_for_Growth - книга а википедии
(конспект его-же "Бремя белых": abridge.me.uk/doku.php?id=the_white_mans_burden )





Уильям Истерли В поисках роста: Приключения м злоключения экономистов в тропиках
Ruslan Shevchenko
Азаров как-то говорил о "корейском пути" по которому они хотели строить экономику. Эта книга, видимо - один из источников.

Автор сравнивает развитые страны, навязывающие развивающему миру отсуствие пошлин, соблюдение прав интеллектуальной собственности, минимальную роль государства - со злыми самаритянами, которые разрушают экономику своих подопечных, возможно искренне заблуждаясь.

Быстрый рост и технологическое превосходство развитых стран сформировалось в то время, когда пошлины на ввоз новых технологий были высокими. И те страны, которые переходили из третьего мира в первый, ставили высокие заградительные пошлины для избранных направлений, осуществляли массивную господдержку экспортных отраслей, не очень заботились о интеллектуальной собственности. И вход в мир без "выращивания" промышленности со льготным периодом, приводит к ее вытеснению более эффективным зарубежным производством и, как следствие, специализации страны на сырье. С довольно большой частью рассуждений автора можно согласиться, но не со всем. Да, конечно, некоторые правительства могут успешно развивать монополии и допускать дефицит бюджета ради быстрого развития промышленности. Но правительств, у которых монополии неэффективны, а дефицит бюджета это не финансирование инвестиций, а превосходство социальных хотелок над возможностями -- гораздо больше. Бразилию ставить в пример можно весьма условно, итд

В целом, довольно интересно. Основной вывод -- нет какой-то простой теории, гарантирующей процветание. Надо смотреть на каждый частный случай и последовательно разбираться.

Ссылки
- Ha-Joon Chang home-page hajoonchang.net/
- https://en.wikipedia.org/wiki/Ha-Joon_Chang

Ха-Джун Чанг Злые самаритяне. Миф о свободной торговле и секретная история капитализма
Ruslan Shevchenko
Мемуары Гротендика, написанные через несколько лет после ухода из математического сообщества (и когда в нем вновь начал пробуждаться интерес к математике)

Книга одновременно и важная и «не для всех», хотя технического знания математики от читателя не требует. (В самом начале есть немного интуиции о топосах и теории мотивов, но это можно спокойно пропустить. ) Еще там «по категорному» иногда описываются последствия и влияние чего-то, а что собственно представляло это что-то — не сказано.

Все книга — кружение вокруг диллем/триллем:

Самодостаточность/одиночество/досада что никто не понимает

Математика как путешествие / передача виденья vs формализация /

Отношения в сообществе / переосмысление своего/чужого поведения / ученики и учители

Медитация / рефлексия мышления

Читать тяжело из-за некоторого однообразия, но оно того стоит


Александр Гротендик. Урожаи и посевы
Ruslan Shevchenko
В оригинале — «Skin in the game». Мне название на английском нравится больше, как устойчивый фразеологизм с глубоким набором ассоциаций. Собственно о книге — хорошая. Заметно меньше повторений, чем в Антихрупкости (https://rssh.livejournal.com/220158.html); можно читать. С содержанием хочется спорить: идея книги — это абсолютизация принципа «skin in the game», и если ваша шкура не в игре, то вы скорее всего неправильно оцениваете риски (другими словами => страховка ведет к рискованному поведению). Так то это так, но с другой стороны — возникновения многих вещей, составляющих нашу цивилизацию, было бы невозможным без смягчения или переноса рисков.

Нассим Николас Талеб Рискуя собственной шкурой. Скрытая асимметрия повседневной жизни
Ruslan Shevchenko
Ця книга про так звані «бірюзові компанії», де немає менеджменту як такого і все побудовано на самоорганізації. Очікування від книги були досить значними, оскільки з одного боку я досить давно цікавився та пробував будувати щось подібне, з іншого боку — знав що ця книга має статус «must read» у будувачів сяючого хипстерского майбутнього. Як і у випадку з реальністю, у мене виникло деяке розчарування (не фатальне).

Кольори: обговорюється відповідність між кольорами і стилем управління — малиновий: магічний, червоний — авторитарний, ... помаранчевий — раціональний, зелений — консенсус ..... ітп. Ну і нарешті бірюзовий — новий стиль, побудований на потребі в самовдосконалені ... Я не скажу, що така класифікація не має змісту: можливо як мнемонічний прийом вона і вдала. Але це не може бути більше ніж мнемонічним прийомом, пошук змісту в таких аналогіях .... навряд чи сильно нас збагатить. Далі, автор будує «висхідний шлях» починаючи з нижчого до вищого. (На мою думку це вже не дуже коректно, все організовувати в одну ланку схоже на прояв поширеного когнітивного викривлення.) Ну і далі є огляд практик декількох «бірюзових» компаній, досить цікавий. Одні практики більш-менш очевидні, інші ні. В цілому — така собі реінкарнація «теорії Y» +­ методи організації взаємодії. Читаючи про практики, які автор зображає як бірюзові (довіра людям, близька ...взаємодія) я згадав і знайшов на полицях іншу книгу (Рей Іммельман: Boss (бесподобный или бесполезный)), де деякі з цих сами практик виводились з протилежних засад (антропологічних — згуртовувати колектив як плем'я)). З іншого боку, сказати що книга ніяка — теж не можна, деякі практики (обов'язковість консультацій; інвестування у вміння домовлятись.. ітд) — гарно мати на увазі і застосовувати там де це є доречним. Єдине — я б все таки назвав такі компанії не «бірюзовими», а «для дорослих» (як на мене — об'єднує ці практики те, що люди взаємодіють один з одним як дорослий з дорослим, без патерналізму)

Але про проблеми, що в свій час були реальними для мене — в книзі нічого не сказано :(. Тобто коли я будував щось таке, то самою першою проблемою — був брак людей, що здатні нести ризики. Тут — організації вже є і вже працюють. Інша проблема — я бачив як людина щось для себе вирішувала і ...як би так сказати: різко змінювала рівень адекватності/поведіну. Таке буває.. Третє — розподіл сфер відповідальності (якби я лаявся щодо кожної речі, яка мені трошки не подобається... )

На мою думку, найбільш ефективним способом управління подібна адхократична модель є у невеликих компаніях, де
1) більшість людей має достатню кваліфікацію, щоб бачити бізнес-процес і оцінювати КТУ
2) в досить «легкому» човні, щоб ситуація коли хтось «стомлюється» — дійсно несла загрозу цьому човну
(та=же Semco, замість розширюватись — створює нове підприємство). До речі, слідкувати щоб кожен бізнес-юніт був таким, може мати зміст як стратегія.

Коли ж ці умови не виконуються — потрібен якийсь інший механізм: внутрішній ринок, тощо...;

А «сделаем так что б всем было хорошо» — щось на кшталт комунізму. До речі, на 471 сторінці цієї книги у назві розділу з'являється «духовність» // перепрошую, якщо когось образив

Фредерік Лалу Компанії майбутнього
Ruslan Shevchenko
Досить відверті (і в той же час — стримані) мемуари. Рекомендую.

(url: https://www.arthuss.com.ua/shop/walk-through-walls )

Марина Абрамович Пройти крізь стіни
Ruslan Shevchenko
Оказывается, аналитический язык Джона Уилкинса был на самом деле, а не выдуман Борхесом.

Обзор искуственных «некомпьютерных» языков: от Джона Уилкинса до эсперанто, ложбана и языка хоббитов. Иллюстрируются задачами лингвистических олимпиад. Естественно, объем книги позволяет только поверхностные «прогулки», но все равно забавно и интересно. Enjoy.

Александр Пиперски Конструирование языков: От эсперанто до дотракийского
Ruslan Shevchenko
Воно.

Все узнаваемо -- київське метро в 6 утра, n-язычие, снобизм, разговоры о смысле жизни. Короче читав би й читав би.

З іншого боку: коли пишеш рецензію, то реалізуєш інстинкт тваринки, що показує іншим -- є там їжа чи ні, тобто чи варто витрачати час на цю книжку (?) І відповідно, це спонукає встати у позу оцінювати автора (та ставитись зверхньо.) Тут так не хочу.
Але як на мене - справжнє

//Купити можно тут: mytets.com.ua/

Лесь Подерв'янський Таинственный амбал
 1..10 Ctrl → 11..20 21..23