Сеть знакомств для любителей книг



Ruslan Shevchenko
blog (russian): http://rssh.livejournal.com linkedin: http://ua.linkedin.com/in/ruslanshevchenko
 послать сообщение
добавить в друзья
посмотреть список желаемых книг
посмотреть рекомендуемые пользователю книги

Читают то же, что и вы:
 
Andriy Mariyko

 
Алексей Мась

 
Павел Ткаченко





Книги для обмена:
У этого пользователя пока нет книг для обмена




Ruslan Shevchenko

У пользователя нет сводных рецензий
лучшие рецензии : новые рецензии

Наука (3)Художественные (2)Программирование (1)
Философия, история (1)Бизнес (8)Искусство (3)

 1..10 Ctrl ← 11..20 Ctrl → 21..24 
Ruslan Shevchenko
Распределения, встречающие при анализе рынков (биржевые цены, распределение доходов, ... ) на практике мало похоже на Гауссовские. Фрактальные порождающие структуры создают картинки больше похожие на реальные рынки. Собственно про это и книга, с небезинтересными эксурсами в историю. Весьма и весьма рекомендую. С другой стороны -- идея о том, что именно фрактальные структуры моделируют экономические модели, мне кажется слишком "внешней" и поэтому зыбкой, больше думается что фрактальные модели - это просто универсальные генераторы функций, которые генерируют любую функцию из какого-то замкнутого семейства, а истину все-таки имеет смысл искать в смысловых моделях. То что фрактальные модели создают замкнутое поле в котором классические понятия теории вероятности много смысла не имеет - замечательно. Короче, не понимаю: почему я не прочитал ее раньше. // Да, еще можно найти русский перевод, под названием "Непослушные рынки".

Бенуа Мандельброт, Ричард Л. Хадсон (Не)послушные рынки: фрактальная революция в финансах / The (mis)Behavior of Markets: A Fractal View of Risk, Ruin, and Reward
Ruslan Shevchenko
Божевільна правда про нещадний бізнес. - это какой-то совсем поэтический перевод; английский подзаголовок точнее: The hard thing about hard things. Эта первая книга в этом году, прочитанная практически за день. В основе книги - выводы Бена Горовица о своем опыте управление Loudcloud, Opsware, о вещах о которых обычно млао говорят -- как выбирать между плохим и ужасным, сообщать плохие новости и почему обучать людей лучше самостоятельно, но начиная с какого-то размера компании это невозможно. Аналог процесса "взросления". Очень интересно. Многие выводы частично совпадают с теми, что выработалось у меня.. Всем кто в бизнесе -- рекомендую.

Читал перевод на украинский(хороший) от издательства "Наш Формат"

Бен Горовіц Розбудова бізнесу в умовах невизначенності
Ruslan Shevchenko
Ця книга про так звані «бірюзові компанії», де немає менеджменту як такого і все побудовано на самоорганізації. Очікування від книги були досить значними, оскільки з одного боку я досить давно цікавився та пробував будувати щось подібне, з іншого боку — знав що ця книга має статус «must read» у будувачів сяючого хипстерского майбутнього. Як і у випадку з реальністю, у мене виникло деяке розчарування (не фатальне).

Кольори: обговорюється відповідність між кольорами і стилем управління — малиновий: магічний, червоний — авторитарний, ... помаранчевий — раціональний, зелений — консенсус ..... ітп. Ну і нарешті бірюзовий — новий стиль, побудований на потребі в самовдосконалені ... Я не скажу, що така класифікація не має змісту: можливо як мнемонічний прийом вона і вдала. Але це не може бути більше ніж мнемонічним прийомом, пошук змісту в таких аналогіях .... навряд чи сильно нас збагатить. Далі, автор будує «висхідний шлях» починаючи з нижчого до вищого. (На мою думку це вже не дуже коректно, все організовувати в одну ланку схоже на прояв поширеного когнітивного викривлення.) Ну і далі є огляд практик декількох «бірюзових» компаній, досить цікавий. Одні практики більш-менш очевидні, інші ні. В цілому — така собі реінкарнація «теорії Y» +­ методи організації взаємодії. Читаючи про практики, які автор зображає як бірюзові (довіра людям, близька ...взаємодія) я згадав і знайшов на полицях іншу книгу (Рей Іммельман: Boss (бесподобный или бесполезный)), де деякі з цих сами практик виводились з протилежних засад (антропологічних — згуртовувати колектив як плем'я)). З іншого боку, сказати що книга ніяка — теж не можна, деякі практики (обов'язковість консультацій; інвестування у вміння домовлятись.. ітд) — гарно мати на увазі і застосовувати там де це є доречним. Єдине — я б все таки назвав такі компанії не «бірюзовими», а «для дорослих» (як на мене — об'єднує ці практики те, що люди взаємодіють один з одним як дорослий з дорослим, без патерналізму)

Але про проблеми, що в свій час були реальними для мене — в книзі нічого не сказано :(. Тобто коли я будував щось таке, то самою першою проблемою — був брак людей, що здатні нести ризики. Тут — організації вже є і вже працюють. Інша проблема — я бачив як людина щось для себе вирішувала і ...як би так сказати: різко змінювала рівень адекватності/поведіну. Таке буває.. Третє — розподіл сфер відповідальності (якби я лаявся щодо кожної речі, яка мені трошки не подобається... )

На мою думку, найбільш ефективним способом управління подібна адхократична модель є у невеликих компаніях, де
1) більшість людей має достатню кваліфікацію, щоб бачити бізнес-процес і оцінювати КТУ
2) в досить «легкому» човні, щоб ситуація коли хтось «стомлюється» — дійсно несла загрозу цьому човну
(та=же Semco, замість розширюватись — створює нове підприємство). До речі, слідкувати щоб кожен бізнес-юніт був таким, може мати зміст як стратегія.

Коли ж ці умови не виконуються — потрібен якийсь інший механізм: внутрішній ринок, тощо...;

А «сделаем так что б всем было хорошо» — щось на кшталт комунізму. До речі, на 471 сторінці цієї книги у назві розділу з'являється «духовність» // перепрошую, якщо когось образив

Фредерік Лалу Компанії майбутнього
Ruslan Shevchenko
Как и все из серии "Династия" [www.dynastyfdn.com/programs/popular/izdat ] - настоящее.

Книга - воспоминания Френкеля, который получил математическое-образование в Москве (неформально, так как евреев в аспиантуры мат.институтов не брали), потом его пригласили в Гавард, где он и остался. Занимался исследованиями связанными с программой Ленгленса (основное физическое применение - теория струн) Основная часть книги - попытка объяснить что это "на пальцах", с применением элементарных примеров и аналогий. Не скажу что я после этого сильно лучше стал разбираться в теории струн, но указатели на какие-то понятия себе локализовал.

// почему все завидуют математикам -- судя по описанию рода деятельности, они думают все время. Это же какое-то другое измерение. Вот Лем в Големе предполагал, что вычислительная машина может получать энергию, просто соотвествующим образом думая. Ну и не так уж он и далек от субъективного ощущения "настоящего мышления". А у нас, не скажу за всех, у меня получается -- подумал 1 раз а потом неделями занимаешься реализацией этого акта мышления, для чего приходится решать много мелких задач почти на автомате.. не всегда с первого раза .... Короче завидно быть чистым математиком, хотя у них наверное тоже много чисто технической работы ;)

В целом - читать можно, жизнеописательная часть местами интересна, математическая - может заинтересовать.

Эдуард Френкель Любовь и математика. Сердце скрытой реальности
Ruslan Shevchenko
Introduction у сучаний стан сучасного мистецтва (ну як сучасний -- починаючи з Дюшана). Адекватна відверта рефлексія.

Характерна цитата:

Є багато точок по всьому світу, на різних рівнях, у різних місцях, різні медіа використовуються для експериментів, і ми живемо в цьому глобалізованому, плюралістичному світі мистецтва, через який перетікають ріки грошей і він так само різний, як і ми з вами. Переважно в ньому крутиться сміття, але так було завжди. Проте дещо в цьому світі абсолютно дивовижне.

Грейсон Перрі. Не бійтесь галерей.
Ruslan Shevchenko
Переклад https://en.wikipedia.org/wiki/The_Power_of_Habit, досить непоганий. Зміст - опис нейрологічного циклу формування, закріплення та зміни звичок. Після прочитання мимоволі починаєшь експериментувати зі змінамі своїх звичок (не знаю - наскільки це надовго). У цілому - раджу.

Чарлз Дахігґ Сила звички: чому ми діємо так а не інакше в житті та бізнесі
Ruslan Shevchenko
Переклад https://en.wikipedia.org/wiki/The_Power_of_Habit, досить непоганий. Зміст - опис нейрологічного циклу формування, закріплення та зміни звичок. Після прочитання мимоволі починаєшь експериментувати зі змінамі своїх звичок (не знаю - наскільки це надовго). Ще цікава ідея - існування аналогу "звичок" у організацій та схожі методи їх коррекції. У цілому - раджу.

Чарлз Дахігґ Сила звички: чому ми діємо так а не інакше в житті та бізнесі
Ruslan Shevchenko
Досить відверті (і в той же час — стримані) мемуари. Рекомендую.

(url: https://www.arthuss.com.ua/shop/walk-through-walls )

Марина Абрамович Пройти крізь стіни
Ruslan Shevchenko
В оригинале — «Skin in the game». Мне название на английском нравится больше, как устойчивый фразеологизм с глубоким набором ассоциаций. Собственно о книге — хорошая. Заметно меньше повторений, чем в Антихрупкости (https://rssh.livejournal.com/220158.html); можно читать. С содержанием хочется спорить: идея книги — это абсолютизация принципа «skin in the game», и если ваша шкура не в игре, то вы скорее всего неправильно оцениваете риски (другими словами => страховка ведет к рискованному поведению). Так то это так, но с другой стороны — возникновения многих вещей, составляющих нашу цивилизацию, было бы невозможным без смягчения или переноса рисков.

Нассим Николас Талеб Рискуя собственной шкурой. Скрытая асимметрия повседневной жизни
Ruslan Shevchenko
33 Інтервью (або скоріше нарисів про зустічі) з діячами сучасного концепутального мистецтва. Tакий собі, зріз галузевої реальності. Уся книга - ніби іллюстрація до цитати з Грейсон Перрі "Не бійтесь галерей" з наступного допису (див. www.book.ua/review/4063 )


Сара Торнтон. Митці у трьох актах.
 1..10 Ctrl ← 11..20 Ctrl → 21..24