Сеть знакомств для любителей книг



Валерій Пекар
Entrepreneur. Pragmatic. Researcher. Lecturer. Reader. Thinker (from time to time).
 послать сообщение
добавить в друзья
посмотреть список желаемых книг
посмотреть рекомендуемые пользователю книги

Читают то же, что и вы:
 
Taras Prokopyuk

 
Алексей Мась

 
Игорь Манн





Книги для обмена:
У этого пользователя пока нет книг для обмена


Друзья:
 
Алексей Мась
Алексей Мась
 
Татьяна Жданова
Татьяна Жданова
 
grinuova
grinuova
 
Elena Konovalova
Elena Konovalova
 
Vita Kravchuk
Vita Kravchuk

друзей: 5 (смотреть)

Также в друзьях у:
 
Алексей Мась
Алексей Мась
 
Татьяна Жданова
Татьяна Жданова
 
grinuova
grinuova
 
Taras Prokopyuk
Taras Prokopyuk
 
Vita Kravchuk
Vita Kravchuk
 
stasparshin
stasparshin
 
Татьяна Верба
Татьяна Верба

Валерій Пекар

лучшие рецензии : новые рецензии

все категории
Художественные

 1..10 Ctrl → 11..16 
Валерій Пекар
Цивілізація — це тонкий шар на поверхні варварства, під яким ще глибше ховається тваринна природа людини. І коли внаслідок вивільнення страшного і секретного воєнного вірусу на Землі гинуть всі люди старше 18 років, планета занурюється у своє минуле десятитисячолітньої давнини. Це світ, в якому життя людини повністю відповідає опису Томаса Гоббса: бідне, гидке, жорстоке і коротке. Це світ, гасло якого: "Помри ти раніше за мене".

Але в цьому світі живе крихітна іскорка надії, нехай спочатку в душі лише однієї людини. За цією надією герої виходять у подорож, тож це не лише антиутопія, а й роман-подорож, сповнений пригод та "екшену".

А ще це роман про владу. Про те, наскільки багато вона важить для певних людей, як вона виглядає у чистому, нерозбавленому вигляді.

Ян Валетов пише виразно і смачно, з легкістю вимальовує десятки характерів, його тексти виглядають як сценарії, і хочеться вірити, що хтось колись їх зніматиме.


Ян Валетов Лучший возраст для смерти
Валерій Пекар
Це продовження роману «Аптекар», дія відбувається у Львові в часи повстання Хмельницького. Компанія, що тут зібралася, стає все веселішою: чорнокнижник із големом та штучною жінкою-коханкою, поет-вампір, симпатичний чорт, іспанський принц, львівський міський кат, пірат, що є грішником над грішниками, аптекар, що живе під чужим ім'ям із дружиною-відьмочкою, дівчина-лікар у чоловічому вбранні (це її єдиний шанс на професію в ті часи, коли про гендерну рівність ніхто не чув), а також ціла купа найманих вбивць. Втім, всі решта громадян Львова цілком нормальні, хоча у місті часом робляться темні справи, так що хто тут нормальний, ще треба подивитися. Мало того, на додачу до Львова приїжджає ще й Великий Інквізитор — але не за єретиками, а за однією таємничою книжкою.

Хоча роман переповнений вигадками і всілякою чортівнею, але події облоги Львова автор намагається реконструювати ретельно, при цьому розвінчуючи чимало міфів, що кочують з одних історичних книжок в інші, хоча суперечать здоровому глузду і давно мусили бути відкинуті.

Яскраво, гостросюжетно і з гумором, як завжди у Винничука.


Юрій Винничук Сестри крові
Валерій Пекар
На початку роману, дія якого відбувається у Львові в середині 17 сторіччя, з’являються три головні герої: заїжджий аптекар, що живе під чужим ім’ям, молода відьмочка, майже підліток, та міський кат, син ката. Навряд чи можна назвати цих трьох типовими персонажами тогочасного міста, населеного доброчесними і не дуже купцями й ремісниками з усіх куточків Європи. А що далі, тим дивнішими та загадковішими стають персонажі, які долучаються до цих трьох. І все більш загадковими стають події у місті, що живе традиційним укладом, між костелом, ринком і шинком. Дивні особи пов’язані старими таємницями, нерозділеними коханнями і нерозкритим злочином, який всі вони намагаються розплутати, кожен зі свого кінця. Напруга відносин стає все більшою і в якийсь момент мусить луснути. Так і стається, розв’язка неминуча.

Роман Юрія Винничука поєднує історичне тло, містику і детектив, але не підпадає під жодні жанрові визначення, окрім одного: гарна література — це великі люди у великих обставинах. На тлі знайомого всім нам міського ландшафту, на тлі звичайних людей у звичайних обставинах, які й складають життя вічного міста, у пам’яті якого навряд чи закарбується той загадковий епізод.

Єдине, що автор обрав час для подій свого роману зовсім невипадковий. Напруга так і висить у повітрі, здається, скоро щось станеться. А ми, читачі з 21 сторіччя, знаємо, що так воно і буде…


Юрій Винничук Аптекар
Валерій Пекар
У криваві часи Культурної революції в Китаї молода вчена-астрофізик, направлена на лісоповал «на перевиховання», раптом потрапляє на секретну військову базу «Червоний берег» високо у Хінганських горах. Сутність проекту, який розгортається на базі, виявляється лише легендою, а правда — неймовірною і ще більше засекреченою…

40 років потому пекінський фізик, що працює у сфері наноматеріалів, раптом виявляє, що з ним і навколо нього починають відбуватися дивні та неймовірні події. Можливо, це містифікація з метою вплинути на його свідомість, примусити до певних вчинків? Але ж відбуваються речі, що виходять за межі можливостей будь-якої, навіть надлюдської сили! Весь Всесвіт міняє свої базові фізичні характеристики лише задля того, щоб зупинити його дослідження. Він би з’їхав з глузду, якби не знав, що до нього щось подібне трапилося з десятками інших фізиків. А ще ця дивна комп’ютерна гра, страшна і приваблива, розрахована на людей з дуже високим рівнем освіти…

Роман китайського письменника отримав низку престижних нагород після свого перекладу англійською. Тепер він доступний українською, але від читача вимагається непогане знання сучасної фізики.

Лю Цисінь Проблема трьох тіл
Валерій Пекар
Навряд чи цей короткий роман може слугувати підручником з революцій — адже писався він у ті давні часи, коли революції робили витончені аристократи-чоловіки, що керувалися давніми кодексами честі, тим часом слабким жінкам залишалося вдома переживати за їхню долю, а безіменні народні маси представляли суто арифметичний інтерес.

Цей роман варто прочитати, щоб краще зрозуміти його автора, хоч і написаний він був у віці 23 років. Але з того часу зверхній і презирливий погляд британського аристократа на людську природу, схоже, мало змінився: переважна більшість людей постає ницими, підлесливими, жадібними, слабкими, недовірливими, нерішучими (ці шість епітетів взяті лише з однієї цитати). На їхньому тлі сяють постаті лідерів — мужніх, рішучих та вимогливих до себе аристократів, справжніх стоїків, в душі яких палає невгасимий вогонь незмірних амбіцій.

Історія боротьби за демократію у вигаданій маленькій середземноморській республіці навряд чи схожа на події нашого часу. Описана в романі епоха давно минула, а наші часи демонструють зовсім іншу політику та інших політиків. Залишається дивуватися, як через майже півсотні років після написання роману скрутні часи однієї великої країни покликали до життя саме цей тип лідерства, і визнавати, що то був останній спалах традиції, якої більше немає у сучасному світі.


Сер Вінстон Черчілль Саврола
Валерій Пекар
Роман із такою назвою приречений на увагу читачів, особливо прихильників воєнних романів у стилі Тома Кленсі. Перед вами саме такий твір, але є одна вирішальна відмінність. Створив його не письменник і не журналіст, а британський бойовий генерал, що дослужився до заступника Верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі. Людина, яка на власному досвіді знає не лише особливості бойового використання різних родів військ та техніки, але й підходи до прийняття рішень і командування НАТО та збройних сил його членів, а також політичний дискурс і стиль у Брюсселі, Вашингтоні, Лондоні, Берліні та Москві.

Фабула роману — гібридне вторгнення Росії у три балтійські країни на тлі російсько-української війни — в наші дні в реальності аж ніяк не вважається неможливим у Вільнюсі, Ризі й Таллінні. Скоріше навпаки, там це розглядається як досить ймовірний сценарій. Складні питання: чи надішле президент США американських хлопців помирати за маленьку державу на іншому кінці світу, яку переважна більшість його виборців не знайде на глобусі? Чи зможуть 28 країн — членів НАТО швидко скоординувати свої сили? Якщо перше запитання примушує сильно замислитися, то відповідь на друге очевидно негативна.

Війна показана в романі у усій її гібридній повноті: заворушення «п'ятої колони», кібератаки, медійна навала, дипломатичні ігри, спецоперації та партизани одночасно з брязканням зброєю та її реальним використанням.

Автор із позиції професійного військового безжально викриває політичну і військову слабкість Альянсу, нескоординованість та заздрощі, зацикленість політиків на рейтингах і самозакоханість дипломатів, врешті найнебезпечніше — низьку боєготовність. Як британець він неймовірно страждає від інспірованого політиками скорочення британських збройних сил та особливо Королівського флоту, що підриває надійність і силу Великої Британії як опори НАТО та загалом Західного світу. Він вірить у беззаперечне американське лідерство — але чи вірять у нього самі американці?

Це роман-застереження, а водночас попередження: не можна недооцінювати Росію, хоч би якою слабкою в тих або інших вимірах вона не здавалася. Російська військова машина боєздатна, а російська політична система спроможна на самовбивчі геополітичні вчинки.


Генерал сер Річард Ширрефф Війна з Росією
Валерій Пекар
Кожен чоловік принаймні один раз на день думає не про секс, каже народна мудрість. Світ чоловічого еротизму був так само невідомий українській літературі, як і світ еротизму жіночого, відкритий трохи раніше. Час настав, бо чим же ми, чоловіки, гірші? Нецікаво було б почути одкровення прищавого юнака, що марить вночі під ковдрою дівчатами, баченими вдень. Натомість маємо справу з розповіддю зрілого інтелігентного, повною мірою реалізованого чоловіка, який вже пізнав багато, але ще має жагу. Кажуть, найкращий вік — коли вже все можеш і водночас ще всього хочеш. Але у кожного віку є своя перевага і свій біль. Цинізм, іронія, насмішка над собою — це лише броня, що має захистити серце,з якого позривано корки засохлої крові. Жагуче бажання знов закохатися, знову відчути себе захопленим тією могутньою силою, що лиш вона одна дає справжню повноту життя, веде ліричного героя щоразу до нової пригоди. Він так і провадив би далі, плутаючись у згадках, кому сказав яку легенду, і ретельно знищуючи залишені в кімнаті жіноче волосся та дрібнички. Але ж ось на сцені з’являється нова Сила, набагато могутніша за Любов…

Юрій Винничук Весняні ігри в осінніх садах
Валерій Пекар
Яке відношення має злодійкуватий нотаріус, підроблювач документів та дрібний провокатор, до найбільш значних подій європейської історії? Виявляється, безпосереднє. Ґарібальдійські походи та об’єднання Італії , франко-прусська війна та Паризька комуна, діло Дрейфуса та антиклерикальний рух — і завжди цей непомітний чоловічок з’являється на перших ролях. Володар численних перук і накладних борід, майстер фальшування почерку і переписувач старих оповідок, частий гість літературних салонів та революційних збіговиськ, він працює на всі спецслужби без винятку. Сповнений пристрасної ненависті до соціалістів та буржуа, єзуїтів та масонів, жінок, євреїв, німців, росіян… практично до всіх, палаючий любов’ю лише до гарної їжі, він все життя на самоті і водночас в гущині подій.

Якби не формат щоденника, новий роман Умберто Еко можна було б назвати документальним, адже описані в ньому події дійсно відбувалися, а численні герої є відомими історичними особами, які говорять і діють так, як було насправді. От лише підґрунтя цих подій пропонується читачеві дещо інше. Хтозна, як воно було насправді. А може, і дійсно європейська історія другої половини ХІХ сторіччя крутилася навколо злодійкуватого нотаріуса? І хто знає, які темні чоловічки стоять за подіями наших днів?

Кожен роман Умберто Еко — це цілий світ, в який можна заглиблюватися далі й далі, відкриваючи нові повороти і нові шари сенсу. Смачненького!

Умберто Эко Празький цвинтар
Валерій Пекар
Блажен, кто посетил сей мир в его минуты роковые, сказал поэт. И сказал глупость, ибо блаженства в том мало. Однако же выбирать место и время рождения не приходится. Роман начинается 27 февраля 1917 года, и его героям, чьи судьбы причудливо переплелись в революционном Петрограде, в тихо-благополучной Швейцарии, во врангелевском Крыму и в буденовской Конармии, приходится ежедневно делать трудный нравственный выбор на тонкой грани между жизнью и смертью. А в переломные моменты истории, как известно, наверх вылезает всё самое гнусное, жестокое, низкое и подлое.

Русский роман непременно должен отвечать на ключевой вопрос бытия. В данном случае речь пойдет о самом главном качестве человека и социума, названном искусственным словом «аристономия». Именно это качество определяет эволюцию человечества, именно оно дает надежду на лучшее будущее, силы пережить страдания и не разувериться. На этом пути автора сопровождают эпикурейцы и стоики, Паскаль и Декарт, наконец, великий кенигсбержец. Но философы прошлого не могут дать удовлетворяющее автора определение, и ему приходится прорабатывать его самостоятельно. Для читателя же остается открытым вопрос, не написан ли весь роман лишь как канва для краткого философского трактата (такой фокус не редкость в современной российской литературе, ибо за ее пределами философия есть лишь штатная, при погонах).

Впрочем, главные герои романа думают вовсе не об аристономии, им и невдомек, что автор выдумал такое слово. Меняются пейзажи и обстоятельства, флаги и лозунги, но внутренний камертон нравственного выбора неизменен. Потому и трудно поддержать одну сторону в великом вихре исторического противоборства, ведь у каждой из них — своя правда и своя неправда. Остается лишь поддерживать слабый огонек добра и разума, а также писать на склоне лет скорбную летопись глухих времен.

Акунин-Чхартишвили Аристономия
Валерій Пекар
Как туго и плотно сплетена ткань времени, каждая вещь и каждое событие вплетены в нее на своем месте. Каждая вещь и каждое событие ждут своего часа, порой годами и десятилетиями. Канарейка в клетке ждет своего часа, чтобы быть выпущенной в честь любимой женщины; и отрезанная в детстве коса ждет своего часа в запрятанной шкатулке; ветка старого эвкалипта ждет своего часа, чтобы сломаться. И неизменная грязная веревка на плече скототорговца будет накинута на рога любимой коровы, которую никогда не продадут; и свадебное платье, сшитое дрожащими руками жениха, будет надето на несостоявшуюся свадьбу; и бумажный кораблик со словами любви приплывет через сотни дней и километров. Порой ангелы Всевышнего, а порой сами люди расставляют вещи и события в пространстве и времени для того, чтобы из этих непрочных нитей сплести свою жизнь и судьбу.

Проведите пальцем по нитям и узорам этой ткани, и вы почувствуете Вечность, расстилающуюся над жителями маленькой деревни в маленькой стране. И хоть некоторые нити тянутся в далекую северную Украину и в далекую заморскую Америку — большой мир живет где-то далеко, своей жизнью, и вся Вторая мировая с ее ужасами и победами где-то далеко, и вся она нужна лишь для того, чтобы толстый военнопленный итальянец, не имеющий фамилии, научил влюбленного готовить свадебные блюда и шить свадебное платье. И танцевать танго.

Трое мужчин, безумно и безнадежно влюбленных в одну женщину. Трое отцов ее единственного сына, носящего странное имя Дедушка, охраняющее его от Ангела Смерти. Трое таких разных мужчин, три таких разных любви, три разных отцовства.

Изучать нити и узоры на ткани времени лучше всего с человеком, знающим в этом толк. Знакомьтесь, это Меир Шалев. Эта книга вмещает миллион запахов, вкусов и звуков, срывающихся со страниц в танцующем вихре. И трижды пропетый гимн любви, которая все равно побеждает, даже после того, как все состарились и умерли. Потому что именно Любовь остается в памяти живых.

Меир Шалев Как несколько дней…
 1..10 Ctrl → 11..16