Сеть знакомств для любителей книг



Катарина Безтака
 послать сообщение
добавить в друзья
посмотреть список желаемых книг
посмотреть рекомендуемые пользователю книги

Читают то же, что и вы:
 
Ivanka

 
Аліна Цвєткова

 
Bogdana Boychuck





Книги для обмена:
У этого пользователя пока нет книг для обмена




Катарина Безтака

лучшие рецензии : новые рецензии

все категории
Художественные

 1..1 
Катарина Безтака
Як би я сама обирала собі книгу, навряд чи саме ця книга потрапила у мої руки, але так то воно і сталося, що її було просто необхідно прочитала. І не дарма. На жаль, я не могу сказати, що це шедевр, неймовірно цікава книга чи щось подібне до неймовірного витвору і що в ній можна було віднайти багато нового і цікавого, але я не шкодую витраченого часу на прочитання. За описаннями книги, то він є автобіографічним романом. Саме автобіографічність видно з початку, головний герой – Олександ Петрович, інше я самого автора, вельми ідеалізований персонаж другої книги автора. В якій він продовжує правдиву розповідь одного з наших сучасників про свій життєвий шлях, що тісно переплітався з нашим недалеким минулим. Здається, сама доля автора випробовує і загартовує його в протистоянні з несправедливістю та антиукраїнством радянської
влади в останні тридцять років її існування. Прочитавши дану книгу, ми через долю цієї скромної, малопублічної людини пройшли криваві події на Волині під час Другої світової війни. Пережите й побачене назавжди залишилось у його пам’яті. Наразі він прагне поділитися спогадами своїх молодих років, зафіксувати їх на історіографічному рівні, донести до свого читача усе побачене, усі ті переживання, події, які пов’язані з драматичною історією Волині та України у ХХ столітті.
У передмові до книги сказано, що це «оповідь про обпалені війною, нацистським концтабором, післявоєнним лихоліттям дитинство й юність одного з наших сучасників». Але якщо вникнути у суть книги, прочитати не десять сторінок, саме вникнення в текст цієї оповіді розкриває моторошні, не знайомі широкій людськості каральні польські експедиції супроти відвічно сущого на своїй землі автохтонного населення — українців-волинян... Не випадково автор дав своєму творові назву «Волинянин», цим самим ніби з акцентувавши нашу увагу на одному з мільйонів волинян, доля яких була подібна до тієї, яку відтворює Ярослав Федорчук... Я не маю нагоди і бажання переказуватиму сюжетного ряду усієї книги, де послідовно описуються події тих років, визволення у «великий і непорушний» СРСР. Це не є журналістським викладом і також не є художньою інтерпретацію пережитого ще у ті часи автором. Це — відновлення пам'яті, минулого з відповідним коментарем сучасного аналітика. Мене дуже вразила точність усіх деталей, які відбувалися і передані автором на сторінки: ескізне відтворення характерів, наближені до можливих у житті діалоги, а також миттєвість реакції головного героя, аби через нього трохи дистанціюватись і прецизійно бачити людей і світ...
Якщо ви цікавитесь історією України, то вони не пожалкуєте, якщо витратите свій час, щоб все ж таки прочитати "Волинянина", бо ця книга – це широка панорама тодішніх складних політичних та соціальних протиріч, в яких змушені були жити прості люди і місцеві партійні та радянські працівники.

Ярослав Федорчук Волинянин
 1..1