Френсіс Скотт Фіцджеральд — американський письменник, майстер прози епохи джазу, один із найвизначніших представників «втраченого покоління», автор роману «Великий Ґетсбі», який став класикою світової літератури.
Ранні роки та освіта
Народився 24 вересня 1896 року в Сент-Полі, штат Міннесота, США. Його родина мала ірландське коріння та належала до середнього класу. Фіцджеральд рано виявив літературні здібності та інтерес до писання. Навчався в Принстонському університеті, де активно долучався до літературного життя, однак не закінчив навчання через мобілізацію на службу під час Першої світової війни (в якій, зрештою, участі не взяв — війна завершилась до його відправки на фронт).
Письменницька кар’єра
Письменницький дебют Фіцджеральда — роман «Це сторона раю» (1920) — приніс йому миттєву славу. Впродовж 1920-х років він став одним із символів своєї епохи, відображаючи у своїх творах дух часів, марнотратство, ілюзії та трагізм американської мрії. Його найвідоміший роман «Великий Ґетсбі» (1925) вважається шедевром американської літератури XX століття. Інші важливі твори — «Ніжна ніч» (1934), численні оповідання, зокрема «Дивна історія Бенджаміна Баттона».
Попри успіх, письменник часто стикався з фінансовими труднощами й залежністю від алкоголю. Його творчість глибоко особиста — значна частина персонажів має автобіографічні риси, особливо стосовно його шлюбу з Зельдою Сейр, жінкою, яка стала музою, трагедією й загадкою його життя.
Громадська діяльність
Фіцджеральд не був політично активним, але став голосом «втраченого покоління» післявоєнної Америки. Його твори викривали поверхневість американського гедонізму, проблеми ідентичності, класових бар’єрів і глибоку екзистенційну порожнечу сучасної людини.
Помер 21 грудня 1940 року в Лос-Анджелесі від серцевого нападу у віці 44 років. Лише після смерті його спадщина отримала належне визнання — Фіцджеральда вважають одним із найвидатніших стилістів американської літератури.
