Оксана Забужко - книги та біографія

Оксана Забужко — українська письменниця, поетеса, есеїстка, літературознавиця та публіцистка. Одна з провідних інтелектуалок країни, творчість якої поєднує феміністичну позицію, глибоку національну ідентичність і філософську рефлексію.

Ранні роки та освіта
Оксана Стефанівна Забужко народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку у родині шістдесятників — батько Стефан Забужко був педагогом, літературним критиком та перекладачем, репресованим за радянських часів, мати — викладачка української літератури.
У 1968 році родина переїхала до Києва, де Оксана виросла й навчалася; закінчила філософський факультет Київського університету імені Тараса Шевченка (1977–1982), після чого пройшла аспірантуру з естетики і захистила кандидатську дисертацію у 1987 році на тему «Естетична природа лірики як роду мистецтва».

Письменницька карʼєра та викладацька діяльність
Перші вірші Забужко надрукувала ще в ранньому підлітковому віці, але дебютна поетична збірка збереглася у рукописах і була надрукована лише 1985 року під назвою «Травневий іній».
Перший публічний культовий роман «Польові дослідження з українського сексу» (1996) став першим бестселером незалежної України і одним із найширше перекладених творів української прози у світі, перекладеною понад 20 мовами.
Наступними знаковими творами стали: нон-фікшн «Notre Dame d’Ukraine» (2007), у якому через образ Лесі Українки осмислюється українська культурна історія, і масштабний роман-епопея «Музей покинутих секретів» (2009), охоплюючий історію України з 1940-х до початку 2000-х років і відзначений нагородами 2010 та Angelus Award 2013.
З 1989 року — старша наукова співробітниця Інституту філософії НАН України.
У 1992 році була запрошеною письменницею (Writer-in-Residence) в Пенсільванському університеті, а 1994 року за програмою Фулбрайта викладала в Гарварді та Піттсбурзькому університеті.
З 2001 року читала курси з літературної майстерності в Київському національному університеті імені Т. Шевченка 

Громадська діяльність та спадщина
Оксана Забужко була віцепрезиденткою Українського PEN‑центру (1995–2010), активно виступала на захист українських культурних та громадянських цінностей під час Помаранчевої революції, публікувала тексти у Wall Street Journal та інших медіа.
Її відмови брати участь у політиці отримали громадське визнання, хоча їй пропонували балотуватися до Верховної Ради у 2006 році.
В 2024 році Київська міська рада присвоїла їй звання Почесної громадянки Києва за вагомий вклад у розвиток української культури й літератури та активну публічну позицію.
Твори Забужко перекладені понад 20 мовами; її романи ставали темами постанов (театр, аудіовистави), її есе публікуються у відомих міжнародних виданнях, а бібліографію часто включають до академічних курсів у Європі та США.