До Галичини. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів

У книзі йдеться про двох пташок та їхні звички – спати довго й прокидатися рано. Кожна з них веде свій спосіб життя, часом навіть не усвідомлюючи його переваги. А що буде, коли одного дня сови почнуть полювати вранці, а жайворонки – співати вночі? Книжка української письменниці та журналістки Галини Вдовиченко якраз розповідає про такий експеримент. Як досягнути порозуміння, коли «Сові – совине, а Жайворонку – жайворонкове»? Чи різні стилі життя – загроза дружбі? "Нічна птаха витріщалася на денну своїми круглими очиськами, крутила головою. Отакої! Невже й справді їй поміж усього птаства дісталися найгірші години доби? Вона нічого з того, чим так тішився Жайворонок, не чула й не бачила. Її час – темрява, зірки й тиша. Нема чим похвалитися. І от Сова вирішила: досить! Досить бути нічною птахою! Почухала собі черевце лапкою – і виголосила невеличку промову: – Відтепер стану ранньою пташкою!.."