Борис Дмитрович Грінченко — видатний український письменник, поет, публіцист, мовознавець, педагог, історик, етнограф, громадський діяч. Один із найактивніших представників українського культурного руху кінця XIX — початку XX століття.
Ранні роки та освіта
Народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр, Харківської губернії. Походив із збіднілої дворянської родини. Освіту здобував самотужки, адже був виключений із Харківської реальної школи за участь у підпільному гуртку. У 1881 році склав екстерном екзамен на народного вчителя — і з цього почав свою педагогічну діяльність.
Письменницька карʼєра
Залишив величезну спадщину — понад 50 книжок у різних жанрах. Упорядкував четиритомний «Словарь української мови» (1907–1909), що став основою для подальших мовознавчих досліджень.
Громадська діяльність
Автор підручників, читанок, програм для народних шкіл. Розробляв новітні методики навчання українською мовою. Боровся за легалізацію української мови в школах. Один з організаторів і активних діячів «Просвіти» у Чернігові, згодом у Києві. Член Української радикальної партії, а згодом лідер «Української демократичної партії».
