Гнат Хоткевич — український письменник, історик, музикант, композитор, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч, бандурист, автор понад 600 музичних творів. Відомий також під літературним псевдонімом Гнат Галайда.
Освіта та ранні роки
Народився 31 грудня 1877 в робітничій родині в Харкові. У 1887 році вступив до реального училища, де проявив здібності до технічних наук і мов. У 1900 році закінчив Харківський технологічний інститут. Після навчання працював інженером на Харьківсько-Миколаївській залізниці, де розробив проект дизельного поїзда, на 30 років випередивши американські аналоги.
Творча карʼєра
У 1903 році заснував перший в Україні робітничий театр у Харкові, який за три роки дав понад 50 вистав, здебільшого української класики. Спеціально для цього театру написав ряд п'єс.
Як музикант, Хоткевич був віртуозним бандуристом і композитором. Він розробив теоретичні основи гри на бандурі, написав численні музичні твори та публікації з музикознавства.
Його перші твори були опубліковані в кінці 1890-х років. Серед відомих творів — роман «Кам’яна душа», повісті «Авірон», «Берестечко», «Тарасик» та інші. У своїх творах активно використовував фольклорні мотиви, етнографічні матеріали та народні пісні.
Громадська діяльність
У 1932 році, під час кампанії проти української інтелігенції, Хоткевич був звільнений з усіх посад, а його твори заборонені. У 1938 році був арештований, засуджений до розстрілу та страчений 8 жовтня 1938 року.
Реабілітований у 1956 році. Після реабілітації деякі твори Хоткевича були перевидані. У 1989 році був знятий фільм за його повістю «Кам’яна душа». У 1998 році в Харкові започатковано міжнародний конкурс бандуристів імені Гната Хоткевича.
